Дачі — не лише наша традиція. У Німеччині теж люблять тримати городи та заміські будинки. Проте німецькі дачі дуже відрізняються від тих, до яких звикли ми. І насамперед — суворими заборонами та правилами. Що заборонено на заміських будиночках у Німеччині? І чому обмеження не зупиняють німецьких дачників, інформує Ukr.Media.
Не виїжджаємо з міста
Перша відмінність дач у Німеччині — в більшості людей вони найчастіше знаходяться прямо в місті, в кожному районі міста, або на недалекій околиці. Це невеликі ділянки прямо. Навіть у Берліні таких дач — 67 тисяч, причому вони є у безпосередній близькості від Бундестагу та інших громадських центрів.
Мешканці багатоквартирних будинків тільки раді такому сусідству — ділянки виглядають дуже мило. Таку дачу називають Клейнгартен — маленький садок. Зазвичай, це 4 сотки з крихітним одноповерховим будиночком 20-30 м². Є вони щонайменше у 5 мільйонів громадян країни.
Крім того, німці не купують дачі, а орендують. Більшість ділянок належить садівницьким товариствам, які їх здають. Вартість оренди — 400-500 євро на рік. Охочих зазвичай більше, ніж дач. Встановлюється черга. Саме садівницькі спільноти й запроваджують суворі правила.
Найцікавіше, що ці правила пішли із Західної Німеччини, де соціалізму та спільної власності не було. Відповідно, після об'єднання Німеччини у східній частині країни правила лише посилилися. Обійти їх неможливо. Педантичні німці обов'язково повідомлять про порушення у сусідів.
Трава та дерева — по лінійці
Під'їхати машиною до будиночка не можна — її залишають на зовнішній стоянці. Дорога є, але вона призначена лише для екстрених служб.
Перебудовувати будинок чи зводити нові споруди також не можна. Дача в оренді, тому вона має залишитися у тому ж вигляді. Можна вирити підвал в 1 м2, а також поставити гойдалку, розбірний басейн на підставці та дитячу ігрову зону. Все це має бути узгоджено з товариством.
Можна також поставити теплицю, але тільки з письмового дозволу товариства.
Про лазні, печі, каміни не може йтися й мови. Часто заборонено також барбекю. Під грядки можна виділити третину землі, ще третина має бути газоном. Урожай можна вирощувати лише для власного вживання. Торгувати їм не можна, як і залучати найманих помічників.
Керівництво товариства встановлює норматив на висоту трав та дерев. Газон повинен регулярно коситися, а дерева підрізатися. Зазвичай допускається висота трохи більше 4 метрів. Хвойні найчастіше заборонені. Домашню тварину приводити можна. А ось розводити курей чи когось ще — ні. Виняток можуть зробити для вулика з бджолами.
Ще мільйон обмежень
На ділянці допустимі лише природні звуки — жодної гучної музики чи спортивних трансляцій. Працювати можна з ранку до полудня та з 15 до 18 години.
Ночувати в будиночках можна, також можна покликати гостей та влаштувати вечірку. Але проводити їх можна лише з урахуванням правил дачної спільноти, найчастіше лише в сезон відпусток та відпочинку — з травня по жовтень або із червня по серпень.
Газопроводи до будинку підводити також заборонено. Газ при цьому використовувати можна — у балонах. Воду пропонується витрачати максимально економно: на водопроводі стоять лічильники. Артезіанські свердловини копати також не можна. Заборонено ставити душ і туалет, тобто все пов'язане з надмірним споживанням. Найчастіше стоять кабінки з біотуалетами.
Крім того, постійно жити на дачі не можна. Однак ця заборона виходить із добрих намірів. Адже без душу, продуктових магазинів, нормального туалету та інших міських благ дуже важко жити, а отже довго на дачі проживати не можна. Хоча за цим правилом ніхто не стежить, оскільки немає чітких рамок порушення.
Німці ставляться до обмежень філософськи. Найчастіше заборони пояснюють вимогами безпеки — у дачному секторі виключають усе, що може спричинити пожежу. Саме тому не можна включати обігрівачі, розпалювати багаття тощо, — це насамперед город, а не дача.
Незважаючи на безліч заборон, німці щиро люблять свої дачі. Вони дають можливість повозитися із землею, виростити квіти, розслабитися. Клімат у Німеччині часто дозволяє бувати на дачі більшу частину року. А федеральна спілка садівників постійно проводить конкурси на найкрасивішу ділянку.
