"Геніальна мудрість": Як поводитися з тими, хто вас не любить
Про стосунки з найближчими людьми.
Токсичні стосунки часто починаються в родині, де критика та знецінення маскуються під турботу та любов. Особливо гостро це питання постає у відносинах між батьками та дітьми, коли постійні зауваження та непрохані поради формують занижену самооцінку та невпевненість у собі, інформує Ukr.Media.
Ця історія про дівчину, яка через материнську критику постійно шукала в собі недоліки, яскраво ілюструє, як важливо вміти розпізнавати токсичні стосунки та вибудовувати здорові межі навіть з найближчими людьми.
Одна дівчина написала в соціальній мережі пост про те, що зробила ринопластику і їй жахливо не подобається її новий ніс. Попросила контакти гарного хірурга. Може, ще можна все виправити?
А їй написали:
- "Ви, випадково, не та жінка, яка минулого місяця невдале відбілювання зубів зробили? А раніше не ви квартиру з поганим видом з вікна купили? Плов у вас ніколи не виходить, шарлотка не пропікається, ви не можете влізти в спідниці, які купували торішнього розпродажу, а чоловіки від вас тікають?".
Дівчина відповіла:
- "Так, це все я, на жаль. Ви дуже спостережлива людина".
- "Я вас по ніку запам'ятав. І мені є таки, що вам сказати. Не відмовтеся від доброї поради?".
Дівчина написала, що готова вислухати все, що їй скажуть.
- "Вам треба перестати шукати проблеми, недоліки та вади в собі. Шукайте краще людину, яка вам твердить, що ви, ваші зуби, квартири, шарлотки, спідниці й чоловіки недостатньо хороші".
І одразу надійшла відповідь:
- "Це моя мама. Вона мені з ранніх років казала, що я страшненька, і що мене заміж не візьмуть".
- "То навіщо ж ви з нею спілкуєтесь до цього дня?".
- "А як інакше? Це ж мій найближчий чоловік...".
Є правило: щоб не зіпсувати стосунки, з дітьми треба спілкуватися з ними, як з друзями. Не критикувати, не висміювати, не вказувати, як їм жити і бачитися тільки за взаємною згодою.
Другу ж не скажеш, що він готує погано, вид з вікна поганий або зуби недостатньо білі. Він образиться і викреслить вас зі свого життя. А близьким такі речі говоряться на раз два, та ще й прикриваючись турботою про їхні перспективи.
Хіба на такому ґрунті можна виростити світле майбутнє?
Є люди дальнього кола, чиї слова для нас зовсім нічого не значать: перехожі, попутники, касири. Ляпнуть, не подумавши, та й нехай. Через 10 хвилин слова з голови вже вивітрюються.
А є ближнє коло — їхні ненароком кинуті слова ми пам'ятаємо роками, образи прощаємо, критику приймаємо, обіцяючи виправитися і більше ніколи так не робити, а робити так, як велять вони нам.
А той, хто відмовиться від жертвоприношення — буде оголошений зрадником. Відступником.
З рідними та близькими вибудовувати стосунки складніше, ніж з малознайомими людьми: батьки дають непрохані поради, а діти всіляко намагаються скористатися ресурсами інших членів сім'ї, не бажаючи до них прислухатися:
- "Гроші дайте, а жити ми самі якось будемо, без вас розберемося!".
Вельми поширена практика...
На цю тему є геніальна єврейська мудрість:
«Туди, де вас люблять — ходіть нечасто. Туди, де вас ненавидять — ніколи».
Не перегодовуйте собою, своєю увагою тих, хто добре до вас ставиться. І ізолюйтеся від тих, хто вами маніпулює, вбиваючи в голову свій погляд на життя. Навіть якщо це найближчі люди, все одно тримайте дистанцію.