Стара єврейська притча, яку багатьом варто взяти на замітку

Жила-була бідна єврейська родина. Дітей — багато, грошей — обмаль. Знесилена мати працювала на знос: варила, прала й голосно нарікала на долю.

Аж поки, геть вибившись із сил, не пішла по пораду до рабина: як стати доброю матір'ю?

Вийшла від нього замислена. І відтоді її наче підмінили. Ні, статків у хаті не побільшало. І діти слухнянішими не стали. Та тільки мама більше не сварила дітей, а з обличчя не сходила лагідна усмішка.

Раз на тиждень вона ходила на базар, а повернувшись, на цілий вечір зачинялася в кімнаті.

Звісно, цікавість гризла малечу нестерпно. Що там робить мама за зачиненими дверима? Якось діти порушили найсуворішу заборону й зазирнули до неї. А вона сиділа за столом і… пила чай із солодким цимесом!

«Мамо, що ти робиш? А як же ми?» — обурено загукали діти.

«Тихо, діти! — урочисто відповіла вона. — Я роблю вам щасливу маму!»