Свою назву вона отримала від місцевості Ханаан, яка згадується в Біблії як Земля Обітована, інформує Ukr.Media.
І відразу стає зрозуміло, що батьківщиною Ханаані став Ізраїль, а саме його столиця Єрусалим. В родоводі кішки змішані домашні кішки і представники дикого котячого світу.
Результат селекції вийшов досить цікавим. Кішка ханаані — це розумна, кмітлива, красива і волелюбна тварина.
Одного разу до скульптора Доріс Полачек, яка обожнювала кішок, потрапив дикий степовий лівійський кіт, який був адаптований для життя серед людей. Хоча її і засмутив дикий характер вихованця, вона не змогла встояти перед його граційністю й красою. У Доріс прийшла ідея схрестити лівійського кота з домашньою кішкою, але підсумок експерименту розчарував, бо кожне кошеня з цього посліду було таким же диким, як і їх батько. Бажаючи отримати гарну кішку, жінка прочитала багато наукової літератури про селекцію у кішок і вирішила повторити експеримент ще раз. Тепер у схрещуванні взяли участь інші породисті кішки, серед яких були абіссінці, бенгальці і орієнтальні короткошерсті кішки. Так з'явилася рідкісна і красива порода кішок Ханаані.
Остаточно селекція була закінчена у 2000 році, тоді ж порода кішок отримала стандарт та реєстрацію в фелінологічній організації FCI. У WCF порода ханаані отримала визнання через 9 років, у 2008 році було прийнято рішення, що кішок нової породи можна схрещувати тільки з представниками даної породи.
Характеристика ханаані і стандарти породи:
Кішки цієї породи досить великі, їх вага досягає 6 кг, але зустрічаються і більші особини — до 8 кг.
Невелика голова має трикутну форму з опуклим чолом. На мордочці видно чітко окреслені вилиці, пінч відсутній, у кішки добре розвинене підборіддя.
Великі і загострені на кінчиках вуха широко посаджені на голові, можливі пензлики на кінчиках і візерунок на задній поверхні вуха.
На мордочці виблискують великі мигдалеподібні очі. Колір очей залежить від віку кішки. У дорослої особини тільки зелений колір, хоча допускається і домішка жовтого відтінку.
Тіло у кішки струнке, мускулисте, а рухи — граціозні.
Хвіст і лапи в неї довгі, а хода дуже схожа на ходу дикого степового лівійського кота.
Шерсть у ханаані коротка і щільно прилягає до тіла. Є зовсім невелике підшерстя.
Забарвлення у тварини може бути різне: бежеве і шоколадне, плямисте або мармурове.
Сріблясте забарвлення поза стандарту — воно вважається дефектом.
Характер
У спадок від своїх диких предків ханаані отримала любов до свободи, кішку неможливо змусити зробити те, чого вона не хоче. Але кмітливість і вміння швидко зрозуміти правила проживання в будинку, компенсують цю рису характеру. Їх також можна швидко навчити знаходити туалет (лоток), але для цього необхідно ангельське терпіння. Кішок цієї породи не можна лаяти, кричати, більш того бити. Жорстке поводження й виховання не для цих вихованців, такими заходами можна все зіпсувати.
Ханаані люблять гуляти на повітрі, але щоб вона не втекла досліджувати навколишній світ, варто застосовувати на прогулянці повідець. Переїжджати з місця на місце і міняти житло вихованець не любить.
Господаря свого кішка обожнює, розмовляє з ним муркотанням, але набридати і проситися на руки не буде. Ханаані дуже грайливі і товариські, тому погано переносять самотність. Для забав їй підійде і інший домашній вихованець, наприклад, собака. А от з дітьми треба бути обережніше. Якщо дитина зробить кішці боляче, то та здатна випустити кігті і сильно подряпати.
Догляд
Кішки породи ханаані живуть в середньому до 15-17 років за умови досить простого, але гарного догляду, який складається зі звичайних процедур: вичісування, промивання очей, чистка вух.
Раціон вихованця має бути збалансованим і повноцінним з урахуванням всіх вітамінів і мінералів, необхідних для росту і розвитку кішки. Готовий покупний корм може бути тільки класу „Преміум", але перегодовувати тварину не можна.
Здоров'я
Оскільки порода кішок ханаані вважається молодою, то за даними статистики про спадкові захворювання на даний період немає. Але, враховуючи гени одного з предків (бенгальці), можна очікувати проблем з серцем і шлунком, тому важливо стежити за раціоном і фізичними навантаженнями кішок.
