Чому бабуїни йдуть строєм? Відповідь не в тактиці, а в стосунках

Дослідження Університету Суонсі, яке було опубліковане в науковому журналі Scientific Reports показало, що бабуїни рухаються в групах не через стратегії виживання, а завдяки соціальним зв'язкам, інформує Ukr.Media.

Учені відстежували 13 бабуїнів чакма за допомогою GPS-нашийників у парку Да Гама на півострові Кап у Південній Африці. Протягом 36 днів вони зафіксували 78 скоординованих переміщень, які продемонстрували, що бабуїни шикуються в невипадкові лінії.

Раніше існували теорії, що пояснювали організованість бабуїнів як еволюційну стратегію: "гіпотеза ризику", "гіпотеза конкуренції" та "гіпотеза прийняття рішень". Однак дані GPS не підтвердили ці припущення.

Домінуючі особини часто перебували в центрі групи, а підлеглі займали крайні позиції, що вказує на вплив соціальних зв'язків. Подібне пересування, засноване на дружбі, створює впорядковану модель поведінки. Дослідження показало, що такі лінійні формації виникають не через тактичне планування, а як побічний ефект близькості між особинами.

Фраза "побічний ефект" тут ключова. Це означає, що бабуїни не мають на меті вишикуватися в лінію заради лінії чи заради якоїсь стратегічної переваги. Лінія — це просто наслідок того, що кожен з них намагається підтримувати певну комфортну відстань та близькість до своїх "друзів" чи ключових соціальних партнерів під час руху. Це яскрава ілюстрація принципу емерджентності, коли складні колективні патерни (стрій) виникають з простих локальних взаємодій між окремими агентами (бажання бути поруч з конкретними особинами).

Тут "дружба" (або міцні афіліативні зв'язки) виступає як механізм самоорганізації. Коли особини прагнуть бути поруч з певними іншими особинами, це природним чином обмежує їхні рухи, робить їх більш передбачуваними і в результаті створює "впорядкований" стрій. Це порядок, який виникає "знизу" завдяки простим правилам взаємодії ("тримайся біля друга"), а не нав'язується "згори" лідером чи стратегією.