6 цікавих фактів про кіз, які вас здивують

Давайте дізнаємося про деякі з них!

1. Кози були серйозною проблемою на Галапагоських островах, оскільки їхня численність та ненажерливість загрожували унікальній місцевій флорі та фауні, конкуруючи за ресурси з ендемічними видами. Тому було вирішено відстрілювати всіх диких кіз, але постало питання: як ефективно вирішити цю проблему на невеликих островах? Рішенням стало використання козла на ім'я Юда. Йому прив'язали передавач на шию, і щоразу, коли Юда знаходив стадо, мисливці відстрілювали всіх кіз, окрім нього самого. Юда залишався живим, щоб привести мисливців до наступного стада. Цей метод виявився надзвичайно ефективним, дозволивши успішно ліквідувати популяції диких кіз на кількох островах, що стало значним досягненням у збереженні унікальної екосистеми Галапагосів.

2. Козеріг Піренейський — це нещодавно вимерлий вид, який ненадовго 'воскрес' завдяки клонуванню. 30 липня 2003 року народився клонований козеріг, але через 10 хвилин тварина загинула через дефект легень. Таким чином, піренейський козеріг став першим (і поки єдиним) видом, який технічно вдалося повернути до життя, а потім він знову вимер, що деякі дослідники називають «подвійним вимиранням».

3. Кози багато років служили у флоті. На кораблях їхня присутність була звичайною справою. Кози забезпечували моряків свіжим молоком, з якого можна було виготовляти прості молочні продукти, як-от сир або йогурт. Це було критично важливим для довготривалих подорожей у морі, оскільки свіже молоко допомагало боротися з цингою та іншими хворобами, що виникали через дефіцит поживних речовин. Вони також були більш практичними, ніж корови.

Вони не тільки займали менше місця, але й, у разі якогось нещастя, вміли плавати. Саме тому коза стала талісманом Військово-морської академії США, що вшановує їхню історичну роль.

4. Ідея поєднати генетичний матеріал козла та павука може здатися незвичною, але вона була успішно втілена на практиці з чудовими результатами.

Дослідники з Юти «запозичили» у павуків ген, відповідальний за виробництво павутини, і прищепили його козам у безпосередній близькості від генів, відповідальних за виробництво молока.

Волокна, які були успішно отримані, виявилися надзвичайно міцними та гнучкими, перевершуючи кевлар за показниками міцності та здатності поглинати енергію, і могли б, наприклад, замінити пошкоджені зв'язки або використовуватися для створення легких, але надзвичайно міцних матеріалів для бронежилетів чи космічної індустрії. Цей прорив у біотехнології дозволяє виробляти так зване «павукове молоко», що відкриває шлях до великомасштабного виробництва суперміцних волокон, які раніше були доступні лише в обмежених кількостях. Проте, комерціалізація цієї технології все ще вимагає подолання викликів, пов'язаних з ефективністю виробництва та масштабуванням.

5. «Спільна терапія» з козами є відносно новою концепцією. Ця практика набула популярності, зокрема, у Великій Британії, де кіз почали використовувати як альтернативу цуценятам. Їх часто запрошують до будинків престарілих та до самотніх людей для покращення їхнього благополуччя. Адже коза у милому светрі дійсно виглядає кумедно і дарує позитивні емоції. Найголовніше, що терапія працює, покращуючи емоційний стан, знижуючи стрес та стимулюючи соціальну взаємодію серед пацієнтів. Особливість кіз як терапевтичних тварин полягає в їхній ніжній та допитливій натурі, що дозволяє їм легко взаємодіяти з людьми, а їхній розмір та керованість роблять їх ідеальними для використання в різних установах.

6. У самців, щоб догодити самкам, є звичка мочитися на ноги. Завдяки цьому їхній аромат здається більш привабливим, але для людей він стає нестерпним. Ця поведінка є частиною їхнього шлюбного ритуалу, під час якого феромони в сечі посилюють їхню привабливість для самиць, сигналізуючи про готовність до розмноження, попри те, що для людського нюху цей запах є досить різким.

Отже, кози — це справді дивовижні створіння, що доводять: у світі тварин завжди є місце для несподіваних відкриттів та надзвичайних історій.