Чому у безпритульних собак переважно звислі вуха та про що це свідчить

Зграї вуличних собак — звичне явище для більшості міст. Важко не звертати на них уваги, але не так вже й багато людей їх роздивляється. Я роздивляюся, мені цікаво. Зокрема, я звернув увагу на їхні вуха.

У окремих особин чітко видно індивідуальні особливості, але більшість все ж мають схожі, типові риси — приблизно однаковий розмір тіла, кістяк, форму голови. І в дуже багатьох — напівстоячі/звислі вуха.

Я вбачаю в цьому кілька причин:

Домішка породної крові

Вулицями нерідко бігають метиси й далекі нащадки лабрадорів, спанієлів, боксерів, ротвейлерів та інших порід собак зі звислими/напівстоячими вухами. Вуличні собаки успадкували частину їхньої генетики. Але це не основний чинник.

Юний вік

Я не знайшов показників середнього віку та тривалості життя безпритульних собак у нашій країні, зате знайшов подібні дослідження в Індії та США. Згідно з дослідженнями в США майже 45% вуличних собак гине в перший рік життя, а 60% із тих, що залишилися, не доживають до віку 2 роки 3 місяці. Згідно з дослідженнями в Індії 67% собак гине в перші 4 місяці життя, а до однорічного віку не доживає 82% собак. У нас, на мій погляд, ситуація десь посередині між цими країнами і за рівнем життя, і за проблемою безпритульних собак, тож наші теж у середньому живуть не більше двох років.

Собака середнього розміру стає дорослим у період між 8 і 18 місяцями. У цуценят вушка дуже м'які, а в юніорів хрящова тканина вух ще недостатньо міцна. Тож, з огляду на коротку тривалість життя, значна частина популяції вуличних собак — це молоді особини. І якщо така собака має генетичну схильність до стоячих вух, вона може просто не дожити до моменту, коли хрящ остаточно зміцніє. Тому частково велика кількість собак з м'якими вухами на вулицях пояснюється саме їхнім юним віком. Але це лише один із чинників, який доповнює основні, генетичні причини.

У раціоні бракує хондроїтину, глюкозаміну, кальцію, вітамінів

Я багато років пропрацював у зоомагазинах і знаю, що на препарати з хондропротекторами завжди є попит. Ці препарати купують не тільки для собак із хворими суглобами, а й тоді, коли в молодих собак «не стають вуха».

Є така проблема в деяких породистих собак: вуха мають бути стоячими, але ніяк не випростовуються. Іноді ця проблема полягає в нестачі глюкозаміну, хондроїтину, кальцію і цілої низки вітамінів.

Якщо говорити про їжу, то потрібні для міцних вух речовини містяться в м'ясі, рибі, субпродуктах, домашньому сирі, яйцях. Але вуличні собаки живляться недоїдками з наших столів, ця їжа переважно малопоживна, продукти тваринного походження їм дістаються вкрай рідко. Це також може позначатися на вухах. Звісно, якщо собака генетично має звислі вуха, як у спанієля, жоден раціон не змусить їх піднятися. Але в тих собак, які мали б мати стоячі вуха, організму може просто бракувати «будівельних матеріалів», щоб сформувати міцний хрящ.

Ознаки дитячих рис характеру навіть у дорослих особин

Проводили такий експеримент з одомашнення лисиць. Протягом кількох поколінь серед лисиць, що утримувалися в неволі, відбирали найбільш доброзичливих до людини особин (у давнину собак одомашнювали приблизно так само). У результаті помітили незвичайну закономірність: у найбільш грайливих, дружелюбних і контактних лисиць були звислі вушка. Фактично, лисиць відбирали за ступенем прояву дитячих рис характеру. Чим інфантильніше поводилася лисиця, тим більше в неї було шансів потрапити в наступний етап відбору для розмноження. Так «дитячість» закріплювалася від покоління до покоління.

Отже, можна припустити, що собаки зі звислими вухами більш дружелюбні й довірливі до людини з двох причин: це молоді особини, і в них загалом «цуценячий» тип характеру.

Ми бачимо тільки тих собак, які трапляються нам на очі. У центрі міста ходять переважно найбільш контактні, дружелюбні, яким добре поруч із людьми. А лагідні собаки мають більше шансів отримати корм від людини, вижити й жити поряд із людьми. Так одне тягне за собою інше.

Гостровухі — за містом

Ті собаки, які не хочуть зустрічей з людиною і налаштовані щодо нас недовірливо або агресивно, воліють мешкати на смітниках за містом, ховаються в підліску та в заростях очерету вздовж водойм. За моїми спостереженнями, у них якраз вуха частіше стоячі, «дорослі», за вовчим типом.

Можливо, у них в раціоні й м'яса більше. Принаймні вони можуть наловити собі мишей, ящірок та іншу дрібну живність, а можуть зграєю загнати більшу дичину.

Напівдикі собаки взагалі періодично схрещуються з вовками (там де вони є).