Чи може кіт виростити кошенят, і чим котяче виховання відрізняється

Кошенят вирощують виключно кішки — рідні та прийомні. Іноді, щоправда, вони перекладають частину своїх турбот на собак і людей, якщо такі є в їхньому оточенні. Але лише на деякий час, коли потрібно відлучитися у справах.

Коти у вирощуванні кошенят зазвичай участі не беруть, вони обмежуються лише коротким процесом. Батько-кіт у кошенят номінальний.

У них до кошенят взагалі ставлення не дуже

Деякі коти навіть фізично позбуваються новонароджених кошенят, щоб кішка якнайшвидше знову дала підпустити до себе. Щоправда, трапляється таке рідко, і роблять це, як правило, чужі дорослі коти, що забрели на територію. Частіше коти просто самоусуваються з території вагітної кішки й обходять її боком, поки кошенята не підростуть і не зникнуть кудись.

Загалом коти ставляться до кошенят байдуже-зверхньо. Іноді — роздратовано, бридливо, обережно.

Коли кіт допомагає кішці

Але не всі. Якщо кіт живе з кішкою під одним дахом або хоча б в одному дворі, де постійно з нею контактує, звик до неї й встиг прив'язатися, то цілком може взятися за виховання кошенят, а деякі роблять це охоче. Хай і не так добре, як кішка, але зігріти й доглянути — це він зможе. Розніме кошенят, що побилися, а буває, що й разом із кішкою проганяє від гнізда чужого кота.

А чи зможе кіт виростити кошенят самотужки, взагалі без кішки?

Так. За умови, що перші тижні годування буде турботою людини, адже від фізіології нікуди не дінешся. Перші два-три тижні мати ще й вилизує кошенят, щоб ті сходили в туалет, — це теж ляже на людину. Якщо давати кошенятам замінник котячого молока і перекласти всю іншу турботу про них на кота (якщо він на це погодився, звісно, а погоджується далеко не кожен), ось що вийде:

Кіт розуміє, що кошенят треба зігрівати, тому старанно перебуватиме біля них. Коти не такі терплячі, як кішки, але зазвичай терпіння на дитячі витівки їм вистачає.

Кішка показує кошенятам що підростають місце для туалету, яким користується сама. Кіт у цьому плані не дуже пильний, але кошенята все одно бігатимуть за ним, куди б він не пішов, тож теж з часом зорієнтуються.

Доглядає за своєю шерстю кіт не так прискіпливо, як кішка, і кошенят вилизуватиме теж не так старанно. Можливо, вони в нього будуть не такими чистенькими. Хоча до півтора місяця кошенята вже вмиваються самі — і себе, і одне одного.

Кіт навряд чи цілеспрямовано вчитиме кошенят полювати, як це робить кішка-мати, але вони спостерігатимуть за його поведінкою й основні правила засвоять.

Кіт приноситиме кошенятам здобич або водитиме в те місце, де годують його самого, але не так активно, як кішка-мати. Кіт не дуже добре розуміє, що кошенят потрібно годувати постійно. А той факт, що вони тикаються йому в живіт у пошуках молока, ні про що йому не скаже. У його генах це не записано, і він фізично ніколи не відчував того виснаження, яке настає в кішки-матері після кожного годування кошенят.

Буває, що такі кошенята смокчуть його шерсть, і деякі коти це терплять. Смокчуть кошенята не лише заради їжі — їм це потрібно саме по собі, і найсильніше у малят, що рано залишилися без матері й вигодувані з пляшечки.

Кіт захистить кошенят від непроханих гостей — так, це він уміє й розуміє. Але навряд чи навчить їх обережності так, як мати.

Фізично вони будуть добре розвинені, тому що багато котів охоче граються з кошенятами.

Загалом, кіт може виростити кошенят

За допомогою людини, яка візьме на себе турботу про їхнє годування. Можливо, кошенята виростуть не такими обережними, як у кішки, але виростуть.

Кішка-мати, звісно, подбає про дітей краще. Вона не лише фізіологічно пристосована до цього, а й уважніша, обережніша, прискіпливіша в тому, що стосується вирощування потомства. Але буває, що й від допомоги дбайливого, добре знайомого кота вона не відмовляється — тоді їй помітно легше.

Важливо: не варто наполегливо пропонувати своєму домашньому котові незнайомих йому кошенят. Реакцією може бути переляк і злість, а звикання іноді триває тижні. І поки не звик, не залишайте кошенят із ним наодинці — це небезпечно для кошенят.