Чому 92-й бензин не можна заливати в сучасні мотори?

Кожен двигун розробляється під певний вид палива, і якщо заправляти його неправильним пальним, то недалеко до капітального ремонту. Якої шкоди може завдати А-92 сучасним моторам, інформує Ukr.Media.

На ринку досить автомобілів, розрахованих під неетилований бензин і спокійно переносять А-92. Однак часи змінюються: моделі, які масово сходять з конвеєру тепер мають інші вимоги до сортів пального. Тепер популярні в нашій країні бюджетні седани, привчені споживати тільки бензин з октановим числом не менше 95.

Не дивно, що через кілька місяців з вихлопної труби улюбленої «ластівки» починає валити чорний дим як провісник великих проблем з силовим агрегатом. Мотор звичайно потребує капітального ремонту, а в крайніх випадках просто відправляється на звалище.

Ненавмисний вибух

Причиною руйнування деталей двигуна стають шкідливі детонації, викликані паливом з низьким октановим числом. Визначити їх просто. На високих обертах двигуна під навантаженням лунає дзвін з-під капота. Створюється враження, що стукають клапани. Проте тривожні звуки свідчать про зовсім інші процеси.

Справа в тому, що кожен сорт палива має свої характеристики згоряння. Цифри в назві палива кажуть про його здатність чинити опір самозаймання при циклі стиснення в камері згоряння. Це називається детонаційною стійкістю. Правильний процес підриву суміші передбачає повне згоряння протягом певного періоду часу, в результаті чого утворюється ударна хвиля заздалегідь прорахованої сили і виділяється певна кількість тепла.

При штатному підриві суміші ударна хвиля штовхає поршень вниз з отриманням корисного моменту, яка далі передається у колінвал і в коробку передач.

Однак якщо в мотор потрапляє не призначене для нього паливо, то чекай проблем. Бензин з низьким октановим числом не витримує циклу стиснення і спалахує раніше наміченого. По суті, в циліндрі відбувається непередбачений вибух, ударна хвиля багато разів відбивається від стінок циліндра і поступово розбиває механіку. А сила її немаленька. Якщо при нормальному горінні суміші спалах поширюється зі швидкістю 20-40 м/с, то при детонаційному вибуху - вже 1500 м/с.

Ударна хвиля б'є в поршень, який ще не повернувся у вихідне положення, і перешкоджає його руху. Усередині мотора виникають непередбачені навантаження, падає його віддача. Потужність знижується, зростає температура, і лунає гучний дзвін з блоку циліндрів.

Робота за межами нормативних навантажень небезпечна для техніки. При розбиранні пошкоджених моторів механіки виявляють всередині подряпані стінки циліндрів, поршні, які поплавилися, які втратили форму шатуни. Тому краще поберегти свій мотор і заливати в бак тільки те паливо, що рекомендовано виробником. Якщо на кришці горловини написано тільки А-95, то не слід випробовувати долю і вливати туди 92-й бензин з метою заощадити на одній заправці. Капітальний ремонт набагато дорожче.

Навіщо підвищують октанове число?

Але чому ж виробники намагаються переходити на дорогі сорти бензину?

Керуючись вимогами екологів, інженери підвищують ступінь стиснення нових моторів, за рахунок чого отримують надбавку в потужності і завдяки іншим системам, досягають високого крутного моменту на низьких обертах при тому ж споживанні палива. Такі двигуни володіють високою еластичністю і не вимагають частого перемикання нижчих ступенів в коробці передач. Як правило, мотори зі ступенем стиснення вище 10 розраховані на споживання лише А-95 і вище. А ось старі мотори зі ступенем стиснення нижче 10 цілком обходяться і дев'яносто другим бензином.

Але що ж робити, коли помилково або за необхідності в бак нового автомобіля був залитий А-92?

У цьому випадку краще не натискати сильно на газ і намагатися їхати без активних розгонів. При помірних навантаженнях мотор може переварити і А-92. Головне - це не розкручувати його понад 2,5 тисячі обертів і не повторювати такі експерименти часто. Тоді детонацій можна уникнути.