Чи можна брудну машину одразу обливати піною на мийці, чи спочатку треба обполоснути водою

Часта картина на мийці, причому неважливо, на мийці самообслуговування чи на звичайній. Заїжджає брудна машина і власник одразу обливає її піною, не обполоснувши водою. Сусід по боксу спочатку обполіскує водою і лише потім наносить піну. Хто з них має рацію і чи не шкодить фарбі піна одразу на брудний кузов?

Навіщо спочатку вода, якщо піна й так усе відмиє

Думки на мийці бувають різні. Одні впевнені, що на сухому бруді піна тримається краще й сама його розм'якшує. Інші різниці не бачать, а треті просто економлять.

Правильний порядок такий: насамперед із кузова водою збивають пісок і грубий бруд, і що брудніша машина, то важливіший цей крок.

Той самий порядок закладено в програми самомийок. Першим іде миття під високим тиском, воно знімає грубий бруд, потім піна, а далі ополіскування чистою водою. Навіть у найкоротшій програмі, розрахованій на слабо забруднену машину, першою стоїть вода під тиском. Так само роблять і на мийках, де машину миє персонал.

А ще, на першому етапі не варто бити сильним струменем впритул по сухому бруду, інакше він сам пожене пісок по лаку. Засохлий бруд спочатку кілька разів змочують слабким струменем, поки він не розмокне й не почне відставати сам. Миття під тиском саме по собі лаку не шкодить, якщо не бити впритул, тому на мийці самообслуговування пістолет тримають приблизно за 30 сантиметрів від кузова.

Навіщо піна після води і як її наносити

Навіщо взагалі піна, якщо бруд уже змили водою? Вода знімає пісок і грубий бруд, а на кузові залишається тонкий шар дорожнього нальоту. Струмінь води його не змиє, і після висихання на машині видно сірі патьоки. Піна проникає в цей наліт і відділяє його від лаку.

Наносять її знизу вгору, і гори піни не потрібні. Товстий шар сповзає під власною вагою й не встигає подіяти.

Тримають піну кілька хвилин, поки вона не почала підсихати, і не дають їй засохнути на кузові. Потім її змивають чистою водою, тримаючи пістолет уже далі, приблизно за пів метра.

Взимку першими миють днище й арки

Взимку дороги в нас посипають сіллю, піщано-соляною сумішшю та іншими реагентами. Усе це налипає на машину разом із брудом. Деякі реагенти в суху погоду засихають на металі, а в сирість знову розкисають і роз'їдають його сильніше за звичайну сіль.

Найсильніше сіль б'є по металу там, де фарби вже немає, тобто у відколах і подряпинах, а також знизу на днищі, трубках і вихлопній системі. Бруд в арках сохне повільно й довго тримає цю солону вологу біля металу. Тому взимку на мийці першою вмикають програму миття днища, а вже потім, як зазвичай, миють кузов водою та піною. З арок заодно водою збивають налиплий сніг і лід.

У мороз машину краще не мити, варто дочекатися дня з плюсовою температурою. Від різкого перепаду температури страждають гумові ущільнювачі та пластик.

Влітку на гарячому кузові піна висихає раніше, ніж відмиє

Влітку реагентів немає, зате є сонце. У звичайний літній день, близько +25 у тіні, за двадцять хвилин на сонці білий кузов нагрівається до 55 градусів, а чорний — до 70.

На такому металі піна й вода висихають надто швидко й не встигають розчинити бруд. Залишаються плями та розводи, а засохлий засіб під час змивання дряпає лак. Краплі води, що висохли на сонці, теж залишають плями, які потім іноді доводиться полірувати.

Тому влітку машину ставлять у тінь або чекають, поки метал стане прохолодним на дотик, і тільки потім миють.