Минулого року журналістка Енн Хелен Петерсен написала широко відому статтю, в якій назвала мілленіалів «Поколінням вигорання». За словами Петерсен, ми перевантажені роботою, заробляємо менше, ніж могли б, і часто паралізовані «системною дисфункцією» нашого все більш мінливого світу. В результаті багато хто з нас стикаються з проблемами при виконанні навіть таких простих «дорослих» завдань, як оплата рахунків або голосування, інформує Ukr.Media.
Найпоширеніша рада для боротьби з вигорянням зводиться до думки «менше працювати». Нас закликають витрачати на роботу менше годин, перестати приносити її додому, відпочивати та доглядати за собою. Ми говоримо про «перезаряджання», як якби ми були машинами з розрядженими акумуляторами. Ця ментальна модель має сенс, коли більшість людей зайняті в сільському господарстві або на виробництві. Але аналогія хибна, коли мова йде про «білі комірці».
У той час як термін «вигоряння» часто використовується в повсякденних розмовах, в більшості формальних визначень говориться, що почуття втоми — це тільки одне з трьох вимірювань. (Два інших — це негатив і цинізм, а також зниження професійної ефективності). Працювати менше — це тільки частина рішення.
Багато підприємців працюють день і ніч, щоб створити щось, у що вони вірять, змучені та водночас схвильовані. І буває що ті ж засновники щосили намагаються написати один рядок коду після того, як зіткнулися з великою невдачею або втратили віру у свій бізнес. Робота сама по собі не є проблемою, справа в сенсі, який дає ця робота.
Традиційно люди знаходять сенс у своєму житті з допомогою родини або релігії. Мілленіали одружуються і народжують дітей пізніше (якщо у них взагалі є діти). У США три чверті бебі-бумерів називають себе християнами, в той час як 40% мілленіалів взагалі не вважають себе релігійними.
Це робить роботу основним джерелом сенсу життя для багатьох людей, що може створити порочне коло. Почуття вигорання веде до зниження продуктивності, це веде до подальшої втрати сенсу і більшого вигорання. Ось три способи вирватися з цього:
Відновіть відносини з друзями
Слабкі соціальні зв'язки так само шкідливі для нашого здоров'я, як алкоголізм. Час, проведений із близькими друзями, нагадує вам про те, що ви значуща людина навіть поза робочого життя, а знайомство з новими людьми може діяти підбадьорливо.
Подумайте про те, щоб створити свій соціальний ритуал — або приєднатися до такого. Будь то настільна гра, ранкова йога або щотижнева вечеря на кілька сімей, це гарантує, що ви отримаєте якісну соціальну взаємодію на регулярній основі.
Переосмисліть свої цілі
У світі авантюр і можливостей цілком природно ставити масштабні амбітні цілі для своєї кар'єри та компанії. Але коли ви вигоріли, ці цілі можуть здаватися більше батогом, ніж пряником. Професор Гарварду Тереза Амабиле вивчила внутрішнє життя творчих колективів і виявила, що сприяння прогресу, навіть в невеликих масштабах, є найбільш важливим аспектом мотивації працівників.
Чи можете ви позбутися хоча б від незначних дратівливих чинників для себе або своєї команди? Чи є у вас невелике, завдання що залежалось, яке, можливо, буде приємно викреслити зі списку справ? Переконайтеся, що ви це зробили. Поза роботи вивчення нового досвіду, мови або хобі також зможуть дати реальне відчуття прогресу.
Не забувайте приносити користь
Одним з ключових переваг роботи є почуття вкладу у щось більше, ніж ви самі. Але іноді ви можете не погоджуватися з цілями вашої компанії або відчувати, що ваша власна роль безглузда або надлишкова, як це відбувається у третини працівників. Це один з найбільших факторів ризику — як посттравматичний стрес для ветеранів бойових дій після звільнення з армії. Військовий журналіст Себастьян Юнгер писав: «Люди не проти примусу, він змушує їх розквітати. Що їх дійсно зачіпає, так це почуття власної непотрібності».
Якщо перехід на іншу, більш значущу роботу в цей момент неможливий, зробіть себе корисним іншими способами. Запропонуйте свої навички некомерційної організації, допоможіть друзям або членам сім'ї, які переживають важкі часи, чи підтримаєте політичну кампанію або щось ще, у що ви вірите. Важливо пам'ятати, що ви можете робити добро і впливати, особливо коли робота змушує вас вигоряти.
Приємно бачити, що суспільство все частіше говорить про рівень соціального захисту та економічну безпеку, які уряди та підприємства повинні забезпечувати людям. Але незалежно від того, як проходять ці розмови, безперервний тиск капіталізму і технологічних змін означає, що мілленіалів чекає багато десятиліть напруженої роботи. Переорієнтовуючи наше життя на підтримку сенсу, ми з більшою ймовірністю не тільки «перетерпимо» найближчі роки, але й досягнемо успіху в них.
