Чоловік заробляв дуже мало грошей, але одна порада мудреця змінила все

Колись давно, на березі однієї річки жив старий рибалка зі своєю сім'єю. Риболовля була їхнім сімейним ремеслом. Були часи, коли риби в річці було достатньо і сім'я рибалки жила досить заможно. Однак, ті часи давно в минулому. Зараз річка не приносить більше таких доходів, як раніше. Рибалка не може дозволити собі купити новий човен, а старий вже зовсім розпадається. Тому, кожен новий день рибалки починається з того, що він лагодить човен і готує його до роботи, інформує Ukr.Media.

Одного разу в будинок рибалки прийшов старий мудрець і попросився переночувати. Сім'я рибалки дуже душевно прийняла дідуся, нагодували його вечерею, якої ледь вистачило на всіх і поклали спати в найзручнішому і найтеплішому місці в будинку.

Прокинувшись вранці, мудрець почав збиратися в дорогу. Він подякував родині рибалки за гостинність і запитав, чим він може їх віддячити за такий теплий прийом.

Рибалка подивився на дідуся, який виглядав ще біднішим, ніж сам господар, посміхнувся і сказав:

- Якщо хочеш нам віддячити, то порадь, як мені з цієї бідноти вирватися? Ти дід мудрий, життя прожив, точно знаєш секрет успіху.

- Якщо хочеш вибратися з убогості, втопи свій човен — сказав дідусь і пішов.

Рибалка не прислухався до поради мудреця: "як же я втоплю свій човен, якщо він єдиний нас годує. Якщо я втоплю його, то ми всі помремо від голоду". І рибалка став і далі жити колишнім злиденним життям, яке ставало все біднішим і біднішим. Все частіше сім'я рибалки лягала спати без вечері, а іноді і без обіду.

Одного разу, коли рибалка плавав по річці в пошуках риби, почалася сильна гроза. Хвилі і сильна течія кидали човен об круті скелі і врешті-решт розбили його. Рибалка дивом врятувався і повернувся до сім'ї живим і здоровим. Посиділи вони з дружиною, подумали, порадилися як далі жити і вирішили йти вниз за течією в пошуках кращої долі.

Через кілька днів річка привела їх у велике рибальське поселення. Тут було безліч човнів, від маленьких до величезних. Зрадів рибалка: "Ну нарешті і ми заживемо як люди!", але свого човна у нього не було, і грошей не було, щоб його купити.

Одного разу сидів рибалка на березі, сумував, думав що і як йому робити далі. А повз пропливали човни, багато човнів. Дивився він на них і мимоволі став думати: "непогано було б цей човен відремонтувати і ось у цього дно потрібно просмолити, а ось цьому не завадило б борти зміцнити". Розмірковував він так і думка прийшла йому в голову: вирішив він човни лагодити. А це він умів дуже добре, адже, свій старий човен розбирав до гвинтика неодноразово.

Став рибалка майстром відомим не тільки в поселенні, де вони жили, а й за його межами. Почали до нього приїжджати люди з інших міст по допомогу.

Йшов час, рибалка заробляв все більше і більше грошей. З часом він купив великий будинок і власний човен. Про ті страшні голодні часи вони з дружиною вже навіть забули.

Якось раз згадав рибалка старого мудреця і пораду його, що човен потрібно втопити, щоб з убогості вирватися. Тільки тепер зрозумів рибалка, якою насправді корисною була порада старого діда.

Мораль притчі проста: не варто боятися змін у житті. Все, що з нами відбувається — це все на краще, особливо коли ви готові ці зміни прийняти. Не тримайтеся за старе і минуле, інакше ви ніколи не зможете жити по-новому.