Купили куртку в інтернеті, приміряли вдома, не підійшов розмір, відправили назад. Що з нею буде далі? Найчастіше вона повернеться на склад і поїде до наступного покупця. У Німеччині 2021 року 93,2% усіх повернутих товарів, а це переважно одяг, знову продали як нові. Але повернутися на полицю ще не означає знайти нового господаря, і тут усе складніше.
Одягу повертають багато. У Євросоюзі назад відправляють у середньому кожну п’яту річ, куплену онлайн, а взуття — майже кожну третю пару. Приблизно 70% речей повертають, тому що не підійшов розмір або фасон, тобто сама річ ціла.
Чи може вам прийти річ, яку до вас уже хтось міряв
Може, і це звичайна справа. Багато великих магазинів не розбирають повернення самі, а віддають їх фірмам, які тільки цим і займаються. В однієї з найбільших таких фірм у Європі понад 12 мільйонів повернень на рік, і здебільшого це одяг. Там кожну річ оглядають за правилами магазину й вирішують, що з нею робити. За словами самої фірми, в її найбільших клієнтів близько 94% речей визнають «як нові», заново пакують і відправляють назад у продаж.
Від того, як ви повернули річ, багато в чому залежить, що з нею буде далі. Чим акуратніше її відправили (не носили, зберегли ярлики й вигляд), тим більше шансів, що наступний покупець отримає її як нову.
Чому не всі речі повертаються на полицю
Шлях поверненої речі буває неблизьким. Пункт приймання, сортування і склад магазину нерідко розташовані в різних країнах, і посилка може проїхати понад тисячу кілометрів. На це можуть піти тижні, і річ може пропустити свій сезон. Зимовий одяг, який повернувся на склад навесні, за повною ціною вже не продати. Те саме з різдвяним светром, який повернули в лютому.
Друга причина в грошах. Доставка, огляд, чищення, пакування й зберігання недешеві, і для дешевої речі вся ця робота може обійтися дорожче, ніж вона сама. Тому продавцеві буває простіше замовити нову партію, ніж возитися зі старою.
Частину повернень магазини просто знищують. Як показало опитування німецьких магазинів 2019 року, трохи більше половини таких речей уже не можна було відновити, наприклад, вони були зіпсовані. Іноді річ знищують на вимогу самого бренду. Дорогі марки не люблять, коли їхній одяг продають із великою знижкою.
До 44% повернутих речей так і не знаходять нового господаря
Магазини вважають річ урятованою, коли вона повернулася на полицю, а що з нею було далі, зазвичай не знають. Подальшу долю таких речей підрахували дослідники з університетів Ізраїлю та Нідерландів за даними про посилки з одягом, які повернули у великі західноєвропейські інтернет-магазини. За їхніми підрахунками, від 22 до 44% повернутих речей так і не доходять до нового власника.
Різниця залежить від того, на який склад потрапила річ. Там, де для цього є навчені працівники, пришивають відірваний ґудзик, виводять легку пляму, вішають нову бирку, і тоді не знаходить господаря близько п’ятої частини речей. Але це довго й дорого, тому частіше річ лише побіжно оглядають і сортують. Тоді без господаря лишається майже половина.
Куди йде те, що не продали як нове
Річ із невеликим дефектом або з минулої колекції продають зі знижкою. Те, що не продали навіть зі знижкою, віддають на благодійність або продають перекупникам. Ті беруть повернення гуртом, цілими палетами й майже задарма, а потім розпродають через аукціони та ринки.
З одягом, відданим на благодійність, теж не все просто. У секонд-хендах Західної Європи продають лише від 4 до 30% таких речей. Решта йде на переробку або їде до перекупників у Східну Європу, а звідти частина вирушає далі, в Азію та Африку.
Буває, що викинути річ магазину навіть вигідніше, ніж віддати задарма. У Німеччині з подарованого товару платять той самий податок, що й із проданого (ПДВ), а зі знищеного не платять. За тим самим опитуванням, сплатити цей податок обходилося дорожче, ніж вивезти річ на утилізацію.
Речі, які так і не знайшли господаря, ріжуть на ганчір’я, а частину спалюють на сміттєспалювальних заводах, де з них отримують енергію.
У Європі речі з повернень більше не можна просто викинути
З 19 липня 2026 року великим компаніям у Євросоюзі заборонено знищувати непроданий одяг, взуття та аксесуари. Речі, які покупець повернув протягом 14 днів після отримання, за цими правилами теж уважаються непроданими. Переробка, коли нову річ ріжуть на сировину, теж уважається знищенням.
Викинути можна тільки те, що продати або віддати вже неможливо. Наприклад, це брак, який неможливо виправити, підробки та речі з плямами чи забрудненнями від покупця, які не вивести без великих витрат. Ще можна знищити річ, яку ніхто не взяв навіть безкоштовно, хоча магазин її пропонував.
Середні компанії підпадуть під заборону з 2030 року, а малий бізнес від неї звільнений. У Франції схожа заборона діє ще з початку 2020-х.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!