Компанія Sony називалася так не завжди. Цю назву засновники склали з двох інших слів і прибрали з неї одну літеру. Як її придумали і чому потім довелося роками відстоювати власне ім’я в суді проти виробника шоколаду?
Tokyo Tsushin Kogyo: ім’я, яке не міг вимовити жоден американець
У 1953 році співзасновник компанії Акіо Моріта вперше поїхав за кордон і зіткнувся з серйозною проблемою. Повну назву їхньої фірми, Tokyo Tsushin Kogyo Kabushiki Kaisha (останні два слова японською означають «акціонерне товариство»), іноземець не міг вимовити. Об неї можна було зламати язика. Навіть у самій Японії фірму скорочували до Totsuko, але за кордоном і це не допомагало.
У США Моріта зрозумів, що жодну з цих назв там не вимовлять. Англійський переклад Tokyo Telecommunications Engineering Corporation виявився не кращим, надто довгим і громіздким. Якийсь час пробували Tokyo Teletech, але з’ясувалося, що ім’я Teletech уже носить одна американська компанія.
Треба було змінювати назву, причому радикально.
Sonny мінус одна літера
Разом із партнером Масару Ібукою Моріта почав шукати нове ім’я. Він від самого початку вважав, що нове слово має стати і назвою фірми, і маркою на товарах, щоб не платити за рекламу двічі.
Значок у Totsuko вже був, перевернута піраміда в тонкому колі, схожа на літеру T. Але значки японських фірм стороння людина не впізнала б, окрім небагатьох відомих, як-от три ромби Mitsubishi. Тому Моріта та Ібука вирішили обійтися без значка і зробити символом саму назву.
А отже, вона мала бути короткою, не довшою за чотири-п’ять літер. З двох літер виходило незграбно, а скорочення з трьох літер майже всі вже розібрали інші фірми.
Щодня вони записували варіанти й обговорювали їх за будь-якої нагоди. Ім’я мало легко вимовлятися в будь-якій країні й однаково звучати всіма мовами.
Одного разу, гортаючи словники, вони натрапили на латинське слово sonus, «звук». Це підходило ідеально, адже їхня справа була пов’язана зі звуком, з аудіотехнікою та радіоприймачами.
Паралельно Моріта помітив, що серед японської молоді увійшли в моду англійські слівця. Жвавих, енергійних хлопців називали sonny або sonny-boy, тобто «синок». Моріта та Ібука якраз вважали себе такими молодими хлопцями. До того ж англійське sonny звучало майже як латинське sonus.
Але тут виникла проблема. Японець прочитав би sonny як «сон-ні». А «сон» японською означає «збиток», і назва сприймалася б як «втрачати гроші». Ніхто не купуватиме товар із такою назвою.
Моріта якийсь час ламав над цим голову, і раптом його осяяло. Досить прибрати одну літеру! Замість Sonny вийшло Sony.
Вони хотіли слово, яке саме по собі нічого певного не означає й легко запам’ятовується, але нагадує і про звук, і про молодість.
Був у такого імені й ще один плюс. Sony пишеться латинськими літерами, і в різних країнах люди читатимуть його як слово своєї мови. А уряди по всьому світу, зокрема в Японії, витрачають величезні гроші, щоб навчити людей англійської та латинського алфавіту. Що більше людей знає латинські літери, то більше зможуть прочитати й запам’ятати назву компанії. Без жодних витрат з її боку.
Спочатку для логотипа взяли складний малюнок, високу вузьку похилу літеру S у квадратній рамці. Але Моріта швидко зрозумів, що простіший напис легше прочитати, тож компанія перейшла на звичайні великі літери.
У 1981 році, до 35-річчя компанії, у Sony замислилися, чи не оновити літери відповідно до моди, і влаштували міжнародний конкурс. Надійшли сотні проєктів і сотні прохань від дилерів нічого не змінювати. У підсумку залишили старий напис, той самий, що й зараз є на техніці Sony у вас удома.
Як ім’я з приймача стало ім’ям компанії
Перший транзисторний приймач із назвою Sony вийшов у 1955 році. А в 1957-му з’явився найменший на той момент приймач у світі. У США маленькі приймачі й так називали кишеньковими, а для реклами цієї моделі придумали своє слово, pocketable, тобто «такий, що поміщається в кишеню». Щоправда, приймач виявився трохи більшим за звичайну кишеню чоловічої сорочки. Моріта потім жартував, що вони ж не уточнювали, яку саме кишеню мали на увазі. А щоб торгові агенти могли ефектно показати, як легко приймач ховається в кишеню, компанія замовила для них сорочки зі збільшеними кишенями.
У червні 1957 року перший рекламний щит з ім’ям Sony поставили навпроти входу в токійський аеропорт Ханеда, а наприкінці року велика вивіска з’явилася в центрі Гіндзи, відомого торгового району Токіо.
У січні 1958 року компанія офіційно змінила назву на Sony Corporation. Погодилися з цим не всі. Дехто в компанії не хотів розлучатися з ім’ям, яке десять років робили відомим, а ще пропонували варіант «Sony Electrical Engineering». Моріта відмовився додавати будь-яке слово про електроніку, адже ніхто не знав, чим фірма займатиметься далі.
Шоколад Sony: кондитери взяли чуже ім’я
Свою марку компанія берегла, але удар прийшов звідти, звідки не чекали, із самої Японії. Одного разу Моріта дізнався, що в магазинах продають шоколад Sony.
Кондитерська фірма, яка раніше називалася зовсім інакше, змінила ім’я саме тоді, коли Sony прославилася. Вона зареєструвала цю назву для солодощів, перейменувалася на Sony Foods і навіть взяла схожий шрифт. А на упаковці з’явився чоловічок, дуже схожий на Sony Boy, рекламного хлопчика-талісмана Sony.
Моріта був у люті. Для нього це було питання принципу. Він вважав, що торгова марка означає відповідальність перед покупцями й гарантію якості, а хто користується чужим ім’ям, той краде чужу репутацію.
Sony подала до суду. Свідками виступали відомі артисти, журналісти та критики. Один сказав, що, побачивши шоколад Sony, вирішив, ніби у компанії фінансові проблеми, раз вона взялася за солодощі замість електроніки. Інша свідка заявила, що раз Sony технічна компанія, то й шоколад у неї, мабуть, синтетичний.
Юристи кондитерів намагалися довести, що Sony — звичайне слово, яке могло спасти на думку кому завгодно, а отже, нікому не належить. Заради цього вони об’їздили найбільші бібліотеки країни й шукали його хоча б в одному словнику. Але в жодному словнику, який вони відкрили, слова Sony не виявилося.
Моріта та Ібука цьому не дивувалися. Вони самі колись перевірили словники, перш ніж взяти це ім’я, і знали, що такого слова там немає.
Тяганина тривала кілька років. У підсумку Sony Foods довелося змінити назву й прибрати шоколад із полиць. Сьогодні ім’я Sony зареєстроване приблизно в 170 країнах і одразу для всіх видів товарів, а не лише для електроніки.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!