На упаковці «яловичина», всередині конина: навіщо в Європі видавали конину за яловичину і як це викрив один тест

Взимку 2013 року перевірка м'яса в Ірландії поклала початок одному з найгучніших м'ясних скандалів Європи. На упаковці було написано «яловичина», а лабораторні тести показали конину. Підміна пройшла через постачальників, заводи та великі мережі й змусила Європу замислитися, наскільки взагалі можна довіряти етикетці на звичних продуктах.

Усе почалося з підозріло дешевих бургерів

Навесні 2012 року голова Ірландського управління безпеки харчових продуктів Алан Рейлі здивувався, як дешево продаються деякі бургери. Він наказав перевірити, чи справді в «яловичих» продуктах лише яловичина. Управління оголосило результати 15 січня 2013 року.

Інспектори взяли зразки бургерів, готових страв і салямі. Їх перевірили ДНК-аналізом, щоб зрозуміти, яке м'ясо насправді всередині. З 27 яловичих бургерів у 10 знайшлася незаявлена ДНК коня. Найбільше розголосу наробив один бургер мережі Tesco. Кінська ДНК становила в ньому майже третину від кількості яловичої, близько 29%.

Це вже не можна було списати на випадкові рештки м'яса на обладнанні. Якщо на одній лінії роблять продукти з різного м'яса, сліди чужого виду до 1% залишаються й без умислу, а 29% у такий спосіб не набереться. Отже, десь у ланцюгу постачання м'ясо підмінили.

Чому все викрили саме ДНК-тести

Якщо перед вами шматок м'яса, ще можна спробувати розпізнати, чиє воно, за виглядом, запахом або волокнами. У готових продуктах це майже неможливо. М'ясо вже перемололи, змішали зі спеціями, додали в соус, заморозили або запекли. Покупець бачить звичайний бургер або готову вечерю й довіряє напису на упаковці.

Але навіть у перемеленому, приправленому та замороженому м'ясі залишаються сліди ДНК, і за ними видно, яка тварина потрапила в продукт насправді. Документи можна підробити, маркування змінити, партію провести через кілька країн і посередників. А ДНК однаково покаже, що всередині.

Навіщо конину видавали за яловичину

Багатьох здивувало, навіщо взагалі підміняти м'ясо. У м'ясній крамниці добра конина буває дорожчою за яловичину, в Італії, наприклад, так і є. Але у фарш і готові страви йшла не вирізка, а заморожена м'ясна обрізь, і там ціни були інші. Голландський оптовик Віллі Селтен, як встановив суд, у 2011-2012 роках купував конину по 1-1,6 євро за кілограм, а яловичину по 2,3 євро. Суміш він продавав як яловичу обрізь по 2,7-2,8 євро.

Виходить, конина обходилася йому в півтора-два рази дешевше за яловичину, а продавалася за ціною яловичини. На цій різниці й заробляли.

Як конина в дорозі стала яловичиною

Конина, яка опинилася в замороженій лазаньї, виїжджала з боєнь Румунії законно, з чесним написом «конина». Проблема починалася пізніше, коли це м'ясо в документах перетворювалося на яловичину.

За даними французького розслідування, румунську конину купив трейдер із Кіпру, замовлення виконувала голландська фірма, а звідти м'ясо потрапило до французької компанії Spanghero. За версією французького уряду, конину в документах записали яловичиною вже в Spanghero. Звідти м'ясо йшло на завод Comigel у Люксембурзі, який робив заморожені страви для різних ринків Європи. На папері все виглядало пристойно: рахунки, накладні, партії, перевезення.

На заводі із сировини, заявленої як яловичина, робили лазанью та інші страви. Потім вони йшли у великі торговельні мережі. Покупець бачив бренд магазину, гарну упаковку і слово «beef», тобто яловичина. А всередині була конина.

Чому конина спричинила такий шум

Конину ж їдять у багатьох країнах. А от у Великій Британії та Ірландії її їсти не заведено, тому сама думка про коня в бургері багатьом була неприємна.

Але покупець не обирав конину. Він купував продукт, на якому було написано «яловичина». Тому скандал ударив одразу по довірі до магазинів і виробників, по системі контролю та по праву людини знати, що вона їсть.

Як скандал розійшовся Європою

Слідом за бургерами під підозру потрапили заморожені готові страви: лазанья, паста, соуси та м'ясні напівфабрикати. Виробник заморожених страв Findus перевірив 18 зразків своєї «яловичої» лазаньї, і в 11 із них конини було від 60 до 100%.

Перевірки почалися по всій Європі. Продукти знімали з полиць, мережі відкликали заморожені страви, виробники проводили власні тести. У скандалі фігурували великі компанії й мережі: Tesco, Aldi, Lidl, Findus, Nestlé. Дісталося навіть IKEA. У фірмових заморожених фрикадельках, які мережа продає в продуктовому відділі й подає у своєму ресторані, конину знайшла чеська інспекція. Фрикадельки зняли з полиць і з меню ресторанів майже у 25 країнах.

Десь конину знаходили прямо в продукті, десь товар знімали заздалегідь, поки перевіряли постачальників. Для великих мереж це був удар по репутації. Підмінили м'ясо не вони, але на упаковці покупець бачив саме їхню назву. Тому мережі стали самі перевіряти м'ясо в лабораторіях, а не лише вірити документам.

Перевіряли й по всьому Євросоюзу. У 2013 році конину знайшли в 4,6% «яловичих» проб, а через рік, під час повторної перевірки, лише в 0,61%.

Кого і як покарали

Розслідування йшли в різних країнах, тому й покарання були різними. У Нідерландах судили того самого оптовика Віллі Селтена. Суд встановив, що через його фірми пройшло близько 336 тонн конини, яку продавали як яловичину, і що він підробляв документи. У 2015 році його засудили до 2,5 року в'язниці, а у 2019-му апеляційний суд скоротив термін до 20 місяців.

У Великій Британії засудили Андронікоса Сідераса, власника фірми Dinos and Sons, та Ульріха Нільсена з іншої компанії. Суд дійшов висновку, що у 2012 році вони змовилися продавати конину як яловичину. Сідерас отримав 4,5 року, Нільсен 3,5 року в'язниці.

У Франції колишнього керівника Spanghero Жака Пужоля засудили за те, що він вводив покупців в оману. Йому дали два роки, з них півтора умовно, і на два роки заборонили працювати в м'ясній галузі.