Хто повинен платити за таксі, коли їдете компанією, і як поділити чесно, якщо виходите в різних місцях

Вечір закінчився, усі вийшли з кафе, і час їхати додому. Хтось уже тримає телефон, але замовляти машину першим ніхто не квапиться. Причина зрозуміла. Застосунок спише гроші з картки того, хто викликав таксі.

Якщо всі їдуть в одне місце

Тут рахувати нічого. Суму ділять порівну на всіх, хто їхав. Так британські довідники з етикету радять чинити й з рахунком у ресторані, коли платить уся компанія. Не варто з'ясовувати, хто скільки замовив, адже торг через дрібниці всіх бентежить і виглядає некрасиво.

Якщо ви часто їздите однією компанією і в один бік, можна платити й по черзі. Англійська антропологиня Кейт Фокс помітила, що в пабах, де друзі по черзі пригощають усіх, за кілька зустрічей витрати вирівнюються. З таксі так само, а рахувати вголос, хто скільки разів платив, не варто.

Інша річ, якщо вечір влаштували ви й пригощаєте всіх. Щодо ресторанів британські довідники з етикету радять керуватися правилом «хто запросив, той і платить», і таксі такого вечора логічно оплатити самому, тільки скажіть про це заздалегідь.

Якщо виходите в різних місцях

Тут ділити порівну вже нечесно. Той, хто виходить за п'ять хвилин, заплатив би за дорогу, якою не їхав. Але й «хто їде найдалі, той усе й платить» несправедливо, адже початок шляху їхали всі.

Чесний спосіб простий. Дорогу ділять на відрізки між зупинками. Перший відрізок, поки в машині всі, оплачують усі порівну. Наступний ділять ті, хто залишився. Останній оплачує той, хто їде найдалі.

Найнеочікуваніше те, що це правило придумали не таксисти. У 1973 році британський економіст Стівен Літтлчайлд і математик Гільєрмо Оуен вирішували, як поділити вартість злітної смуги між літаками різного розміру. Маленькому літаку вистачає короткої смуги, великому потрібна довга. Вони запропонували, щоб початок смуги оплачували порівну всі, а кожне подовження лише ті, кому воно потрібне. З таксі те саме. Хто виходить першим, той, як маленький літак, платить лише за початок шляху. А у 2020 році японські науковці розібрали цей спосіб на прикладі студентів, які їдуть одним таксі в різні місця, і показали, що так кожен платить свою частку лише за ту дорогу, яку проїхав сам.

Припустімо, ви втрьох їдете з кафе. Застосунок показує, що поїздка до дому Ані коштувала б 120 грн, до Бориса 240 грн, а вся дорога до Віри обійдеться у 300 грн.

• Перший відрізок коштує 120 грн, у машині троє, кожен платить по 40.
• Другий відрізок, від Ані до Бориса, коштує 240 − 120 = 120 грн. Його ділять Борис і Віра, по 60.
• Останній відрізок коштує 300 − 240 = 60 грн, його Віра проїжджає сама.

У підсумку Аня платить 40 грн, Борис 100, Віра 160, разом якраз 300. Якби ділили порівну, по 100, Аня віддала б зайві 60 грн. І при цьому кожен витрачає менше, ніж якби їхав сам. Аня платить 40 замість 120, Борис 100 замість 240, Віра 160 замість 300.

Ціни до зупинок дізнатися просто. До замовлення відкрийте застосунок, зазначте точку посадки та адресу того, хто виходить першим, і запам'ятайте ціну. Потім змініть адресу на наступну, і так до останньої. Перевірити себе легко: частки разом мають дати повну суму поїздки. Якщо через затори наприкінці вийшло дорожче, збільште кожну частку на той самий відсоток. Наприклад, поїздка обійшлася у 330 грн замість 300, це на 10% більше, і тоді Аня платить 44 грн, Борис 110, Віра 176.

Якщо колезі щодня з вами по дорозі

Це найсуперечливіший випадок. Вам усе одно їхати додому на таксі, колега живе по дорозі і виходить на пів шляху. Здається, що ви заплатили б стільки ж, тож і просити нема про що. Але коли так повторюється щодня, стає прикро возити колегу власним коштом.

Американська письменниця Джудіт Мартін, яка багато років відповідала читачам на запитання про етикет, розмежовує разову послугу і постійну домовленість. Вона писала про тих, кого підвозять на своїй машині, але та сама відмінність пасує й до таксі. Підвезти людину один раз означає надати послугу. За неї дякують і за нагоди відповідають тим самим, а брати за неї гроші образливо. Якщо ж ви їздите разом регулярно, витрати варто відкрито обговорити й поділити так, щоб усе було чесно.

Скільки чесно, підкаже те саме правило відрізків. Колега ділить із вами навпіл ту частину шляху, яку їде. Ваша поїздка коштує 280 грн, до його зупинки застосунок показує 100. Отже, колега платить 50, а ви 230. Це не половина всієї поїздки і не нуль, і обидва витрачають менше, ніж якби їздили поодинці.

Платити по черзі (сьогодні ви, завтра колега) чесно лише тоді, коли ви проїжджаєте приблизно однакову відстань. Коли колега виходить набагато раніше, черга змусить його переплачувати.

Що сказати, щоб не було незручно

Незручність виникає, коли про оплату не домовилися наперед. Довідники з етикету радять порушити цю тему ще до поїздки, і найпростіше, якщо хтось один скаже вголос, наприклад, таке.

• «Давайте я викличу, а потім поділимо».
• «Я замовлю, а ви скиньте мені свою частину, суму напишу в чат».
• «Я виходжу першою, порахуймо по відрізках».
• «Сьогодні я вас везу, а наступного разу хтось інший».

Якщо хочете оплатити поїздку за всіх, теж скажіть про це одразу, щоб ніхто не гадав. А якщо пригостили вас, відповідайте тим самим іншим разом.

Свою частину краще переказати одразу, поки всі поруч. За день уже важко згадати, хто кому скільки винен, а тому, хто замовляв, незручно нагадувати.

В Uber є кнопка «Розділити тариф». Після замовлення проведіть пальцем угору по екрану, натисніть на спосіб оплати, оберіть «Розділити тариф» і зазначте імена або телефони попутників. Кожному прийде запит, і з тих, хто його прийме, спишуть рівну частину й невелику комісію за послугу. Якщо хтось не погодиться або в нього в застосунку немає картки, його частину заплатить той, хто замовляв. Розділити суму можна тільки до кінця поїздки і тільки порівну на всю дорогу, навіть якщо ви виходите в різних місцях. Працює ця функція не всюди. Якщо серед способів оплати такого пункту немає, отже, у вашому місті або для обраного тарифу вона недоступна.