Хоча отруєння їжею на власному досвіді випробував кожен - хіба можна забути тих устриць або канапе з креветками, - наша звичайна дієта є в цілому безпечною, пише Бі-Бі-Сі, передає Ukr.Media.
Звісно, є купка відчайдушних гурманів, хто в пошуках гострих відчуттів замовляє, приміром, японську рибу фугу. Цей делікатес містить нервово-паралітичну отруту тетрадотоксін, від якої щороку вмирає кілька десятків людей, а кілька сотень потрапляє в лікарню.
Щоденне меню більшості з нас, однак, є не таким ризикованим для здоров'я. Справді? Ви будете здивовані, але багато наших поширених страв містять інгредієнти, які за певних умов можуть бути смертельно отруйними.
Пиріг із ревенем (національна страва британської кухні) або різноманітні ягідні джеми - популярні сезонні делікатеси. Пишну рослину з великим листям і довгим стеблом можна побачити чи не на кожному городі. Однак, якщо стебло ревеню вживають в їжу, його листя є надзвичайно небезпечними.
1919 року лікар з міста Хелена в штаті Монтана описав у Журналі Американської медичної асоціації моторошний випадок. Його викликали до молодої жінки на ранніх строках вагітності. Коли він побачив пацієнтку, вона була бліда і виглядала геть виснаженою. У жінки трапився викидень, і лікар помітив, що плацента ембріону була абсолютно безкровною. За кілька годин жінка померла, з її носа текла кров.
Як з'ясували, напередодні нещасна приготувала на вечерю страву з ревеню, використавши як стебло рослини, так і листя. Чоловік з'їв невелику кількість вечері і вижив, хоча був дуже слабким і мав запаморочення. Лікар припустив, що жінка отруїлася щавлевою кислотою, а редакція медичного видання підтвердила цей висновок.
"Під час голоду у воєнні роки англійці почали вживати в їжу листя ревеню, але дуже швидко з'ясували смертельну небезпеку рослини", - зазначалося в статті. Щавлева кислота, яка призводить до ниркової недостатності, насправді міститься й у стеблі ревеню, але в набагато меншій кількості.
І хоча, щоб отримати смертельну дозу, треба з'їсти порядну порцію листя, краще взагалі не експериментувати. Ревінь, до речі, є одним з експонатів "Кутка отруйних рослин" у Садах Алніка - маленького англійського містечка на півночі графства Нортумберленд.
Інше цілком несподіване джерело небезпеки - звичайна картопля. Якщо вона зберігається на сонячному світлі, на її поверхні починає вироблятися хлорофіл, який надає картоплі характерного зеленого кольору і означає появу паростків.
Ця хімічна реакція також вивільняє речовину під назвою соланін, схожою на смертельно отруйну беладону (Solanum nigrum), оскільки картопля є близькою родичкою пасльону, деякі види якого є дуже небезпечними.
Хоча зелена картопля з високим вмістом соланіну не така шкідлива, як смертельно отруйна беладона, вона може спричиняти досить неприємні симптоми. Восени 1978 року майже 80 школярів на півдні Лондона потрапили в лікарню з діареєю, блювотою та іншими ознаками отруєння.
Діти з'їли варену картоплю, яка, як з'ясували пізніше, пролежала на шкільному складі все літо. Аналіз показав, що шкірка картоплі містила високий рівень соланіну.
Усі діти зрештою одужали, "хоча в декого був досить важкий стан, що протягом кількох днів навіть супроводжувався галюцинаціями", зазначається в статті в Британському медичному журналі. В дослідженні також повідомляється й про кілька смертельних отруєнь зеленою картоплею у минулому, хоча в усіх випадках пацієнти були виснаженими, а також не отримали швидкої допомоги.
Соланін впливає на нервову систему, послаблюючи нормальне функціонування йонних каналів у клітинах. Це пояснює, чому одним із симптомів отруєння в дітей було дивне посмикування кінцівок. Картопляне листя і стебла також неможна вживати в їжу, оскільки соланін міститься й в них.
Одним із вишуканих і шляхетних видів алкоголю є вино з бузини. Але якщо раптом ви зберетеся виготовити його самостійно, зауважте, що шляхетність цієї рослини аж ніяк не поширюється на її листя, які в жодному разі не повинні потрапити в настоянку. У кожній частині куща бузини, насамперед у листі та нестиглих ягодах, міститься ціаністий водень або його речовини-попередники.
При тепловій обробці шкідливі молекули руйнуються, що робить джеми з бузини абсолютно безпечними. Але споживання сирих ягід може призвести до дуже неприємних наслідків.
У 1983 році американський Центр з контролю та профілактики захворювань повідомив про кількох пацієнтів, яких у важкому стані доправили вертольотом у лікарню Монтерея в Каліфорнії. Постраждалі відвідували релігійно-філософський семінар, що проходив у віддаленому місці на природі. Причиною отруєння став сік, зроблений з дикої бузини, яку вони зібрали неподалік.
Напій приготували з розчавлених ягід, як змішали з яблучним соком, водою і цукром, але, напевно, не проварили. Вже за 15 хвилин після споживання соку, у людей почалося блювання. На щастя, всі постраждалі одужали.
Сьогодні ми спокійно сідаємо за стіл, покладаючись на жорстку систему контролю за якістю харчових продуктів. Шматочок картоплі, пиріг з ревеню або бузини не повинні завдати нам шкоди, якщо їх зготували правильно.
А втім, думка про численні небезпеки, що причаїлися в нашому повсякденному житті, може приємно лоскотати нерви. Схожі відчуття, напевно, з'являються у відвідувача японського ресторану, який завмирає з ножем і виделкою в руках над апетитним шматочком риби фугу.
