Ностальгуєте за радянським морозивом? Жахлива правда про те, чим нас годували в той час

На сьогоднішній день якість більшості продуктів в магазинах, м'яко кажучи, незадовільний. Але, всупереч здоровому глузду, суспільство тільки сильніше їх розхвалює. Самонавіювання і самообман перетворюють китайські тепличні помідори в справжні краснодарські, а сир «Російський» під смачний делікатес.

Але сильніше всього б'є по людях ностальгія. Не по молодим рокам і різним пригодам, а за крохмальної ковбасою і морозиву з комбижира.

Так чому ту саму «Чайну» ковбасу, яку за Гостом клали 70 % яловичини, 20 % свинини і 10 % шпику бічного, ніхто не їв? Та тому що вона все одно віддавала картоном!

Майже ніхто і ніколи ті сумнозвісні радянські Гости не читав, а тому майже ніхто не знає про них три важливі речі. По-перше, у них були примітки про можливість заміни одних інгредієнтів іншими.

Наприклад, ГОСТ 23670-79 у редакції 1980 року говорить, що «допускається замість яловичини, свинини, баранини спільне використання білкового стабілізатора, маси м'ясної яловичої або свинячої, або баранячої, харчової плазми (сироватки) крові, крохмалю або борошна пшеничного».

По-друге, Гости мінялися дуже часто в залежності від врожаїв. І по-третє, експортна продукція та продукція для внутрішнього користування робилися за різними Гостами.

На великих заводах були цехи, які робили ковбасу з щековини, кісткової виварки і іншої гидоти, а в той же час поруч інший цех робив все по гостовским стандартам для номенклатури, ОБХСС і на експорт. А на маленьких заводиках просто запускали другу лінію. Наприклад, дві зміни роблять ковбасу для народу, а потім одна — Гостівську.

А ще в ковбасу додавали різноманітні нітрати, нітрити і фосфати, які також застосовувалися в пральних порошках, рідини для миття стекол і навіть як проносне.

Не можна не згадати про торті «Поліно» і тістечка «Картопля», які за ТУ виготовлялися з крихт, обрізків і зіпсованих бісквітів упереміш з жиром і різними замінниками.

Морозиво, про якн з таким зітханням згадують зараз, готувалося за ГОСТом лише до 1966 року. Далі його виробляли по ТУ, які залежали від регіону і ситуації в молочній промисловості. Морозиво робили з жирів і комбіжиру, а замість агар-агар додавали крохмаль і борошно. А на початку 1980-х років вершкове морозиво залишилося лише в столиці.

Всю молочку розводили розведеним молоком. Всі сумують за ложкою, що стоїть у смітані, так ось, якщо це нормальна сметана, то там ложка не повинна стояти.

Сюди ж додають міфи про заробітну плат. У 1976 році 39% населення жило в селах, де хорошою зарплатою було бльлько 70 рублів. Інтелегенція отримувала близько 110-130 рублів. Трохи раніше, середньа зарплата становила 98 рублів, її вистачало, наприклад, на 10 кг. гарного мяса.

Я звичайно розумію, що сьогодні змінилось не багато - все ж таки тотальна пропаганда, усе той же низький рівень життя, ті ж продукти, зроблені не зрозуміло з чого. Но невже ві насправді вірите, що тоді було краще? Це лише штучна ностальгія та крайній консерватизм.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають