Баклажани в домашній аптечці. З плодів баклажану виходять відмінні страви, але про їхню особливу користь і лікарські властивості,  ми якось не замислювалися.

Чим корисний баклажан?

Цілющі властивості плодів баклажану відомі з давніх пір. Справа в тому, що вони накопичують незамінні амінокислоти (валін, лізин, триптофан та інші), тому є цінним продуктом, особливо для тих, хто став на шлях вегетаріанства, інформує Ukr.Media.

Вітамінів в плодах баклажану не надто багато, але мікроелементи, якими вони багаті, компенсують цей недолік. Хлор і залізо, наприклад, присутні в плодах баклажану у великій кількості, тому синенькі потрібно включати в меню незалежно від віку. Їх вживання сприяє зміцненню кісток.

Баклажани містять цинк, який необхідний для зміцнення імунітету і для нормального функціонування залоз внутрішньої секреції. Цей елемент входить в активні групи більше двадцяти ферментів і покращує засвоюваність вітаміну А, фолієвої кислоти. Значить, на баклажани потрібно натискати при анеміях, дерматитах, патології росту нігтів та волосся.

Марганець – ще один важливий елемент, присутній у баклажанах. Вживання цього овочу позитивно позначається на кровотворенні і стані опорно-рухової системи. З віком організм починає гірше засвоювати марганець, але потреба в цьому елементі не змінюється, тому страви з баклажанів на столі літньої людини – запорука гарного самопочуття.

Вживання баклажанів дає добрий ефект, коли потрібно знизити рівень шкідливого холестерину в крові, і це можна вважати непоганою профілактикою атеросклерозу, ішемічної хвороби серця і мозку.

Якщо баклажани включати в меню поряд з продуктами, багатими крохмалем і білками, то раціон виявиться збалансованим. Синенькі – продукт низькокалорійний, тому дуже корисний при надлишковій масі тіла та ожирінні.

Плоди баклажану можна варити, тушкувати і смажити, правда, в останньому випадку організм людини засвоює їх погано, тому краще віддати перевагу рецептам, які пропонують запікати або тушкувати плоди в різних соусах.

Увага! У сирому вигляді баклажани в кулінарії практично не використовують, так як у деяких людей це може викликати симптоми подразненого шлунка і кишечника.

Зварені або парені баклажан рекомендовані при жовчно - та сечокам'яній хворобах, цукровому діабеті та подагрі. Гарний вплив страва з баклажану надає при набряках, гіпертонії, ожирінні, запорах. Починати потрібно з маленької порції: достатньо 30-40 гр (прийом – один раз на день). Поступово кількість продукту можна збільшити до 100 гр (один-два рази на день за півгодини до їди). Сіль у такому лікувальному харчуванні не використовують.

Зимові припаси

По можливості баклажани варто заготовити про запас. При таких захворюваннях можна використовувати висушені і розмелені плоди. Восени, коли зібрано врожай цінного овочу, наріжте вимиті плоди, обдайте їх окропом, щоб не потемніли, і відправте в духовку.

Визначити готовність продукту нескладно – добре висохлі шматочки легко ламаються. Перед вживанням їх потрібно подрібнити, наприклад, в кавомолці, потім 1 столову ложку порошку залити 1 склянкою окропу, дати настоятися в емальованому посуді на водяній бані протягом 30 хвилин і охолодити при кімнатній температурі. Напій процідити і приймати по половині – третині склянки 3 рази на день до їди.

Як варіант – приймати порошок по 1 чайній ложці, запиваючи водою.

Використовують баклажани і зовнішньо, для цього їх розпарюють і прикладають до наривів, фурункулів, а також при екземі і дерматитах.

Синенькі, біленькі, зелененькі...

Зусиллями селекціонерів виведено чимало сортів баклажана. В Державний реєстр селекційних досягнень їх включено понад сотні. Більшість існуючих сортів утворюють плоди темно - або світло-фіолетові. Проте селекціонери створили сорти і гібриди з білими плодами (Смак грибів, Пелікан F1, Бурулька, Сніжок), і смугастими (Бумбо, Матросик, Морячок), і навіть з зеленими (Зелененьке, Смарагдовий F1).