Картопляні човники — родзинка цієї страви.

Спочатку жульєном називали метод нарізування продуктів. Але у звичному розумінні жульєн — це закуска. Багато людей дивуються, кажучи, що страва нагадує незрозумілу молочну субстанцію зі шматочками грибів. Сьогодні це твердження спробуємо спростувати рецептом приготування незвичайної закуски — жульєн у картопляних човниках, інформує Ukr.Media.

Інгредієнти:

  • чотири великі картоплі;
  • твердий сир — 100 г;
  • гриби — 400 г;
  • сіль і перець за смаком;
  • половина брикету масла;
  • 0,5 столової ложки борошна;
  • упаковка нежирних вершків (250 мл).

Приготування:

На початку процесу приготування страви картоплю потрібно вимити із щіткою. Чистити продукт від шкірки в цьому випадку не потрібно. Ножем поділяємо картоплю на дві довгасті половинки.

За допомогою десертної ложки обережно виймаємо серединку продукту. В результаті мають вийти бортики товщиною 5 мм. Серединки картоплі в рецепті більше не знадобляться, з них пізніше можна зварити звичайне картопляне пюре.

Щоб вироби не потемнішали, човники в сирому вигляді ставимо у прохолодну воду.

Вершкове масло відправляємо на пательню, туди ж насипаємо дрібно порізані гриби. Продукт тушкуємо протягом 5 хвилин. Далі до грибів додаємо дуже дрібно порізану цибулю. Масу тушкуємо на середньому вогні ще 7 хвилин. Щоб маса трохи загусла, на цьому етапі потрібно насипати трохи пшеничного борошна на пательню. Компоненти майбутнього жульєну ретельно перемішуємо.

Далі у рідину додаємо вершки, масу солимо і перчимо за смаком. Суміш тримаємо на вогні ще кілька хвилин і вимикаємо газ.

На деко викладаємо картопляні човники. У кожну ємність відправляємо невелику частину вершкового масла, солимо. Далі заповнюємо човники обсмаженою начинкою. За температури 200 градусів запікаємо страву у духовці близько 15 хвилин. Далі кулінарний шедевр трохи присипаємо тертим сиром. Коли човники придбають золотисту скоринку, їх можна діставати з печі.

Вживають жульєн у нестандартному виконанні у гарячому і холодному вигляді. Таку страву можна приготувати як для святкового обіду, так і для вечірніх родинних посиденьок.