Чи завжди потрібно промивати рис (і як це зробити)?. У якийсь момент дорослого життя виявляєш, що навіть варіння рису перетворилося на поле битви дієтологів, шеф-кухарів та адептів здорового харчування.

Здавалося б, яка тут може бути філософія: закинув крупу в каструлю і пішов скролити стрічку. Але ж ні. Тепер потрібно пам'ятати рівень миш'яку, хімію крохмалю та текстурні нюанси, інформує Ukr.Media.

Експерти із серйозними обличчями нагадують нам очевидне: крупу взагалі заведено мити хоча б тому, що на шляху від поля до полиці супермаркету вона збирає пил та іноді дрібних жучків. Це базове правило гігієни, приблизно як сполоснути яблуко.

Але далі починається драма драматичніша за детектив. Виявляється, рис через особливості вирощування має властивість вбирати з ґрунту миш'як. Звучить досить моторошно, щоб захотіти терти ці зерна під водою до посиніння. Але дослідники з FDA відразу вкидають спойлер: звичайне промивання на рівень миш'яку майже не впливає. Натомість воно з успіхом вимиває із зерен залізо, фолієву кислоту та вітаміни групи В. Виходить класична пастка сучасного велнесу: намагаючись врятуватися від токсинів, ти просто зливаєш у мийку всю користь. Дієтологи, щоправда, знизують плечима і кажуть, що сучасна людина і так отримує достатньо вітамінів з іншої їжі, тому втрата не смертельна. Дуже зручна позиція.

Якщо відкинути параною щодо нутрієнтів, залишається крохмаль. Білий шліфований рис без промивання — це майже завжди гарантія отримати на тарілці липку, щільну масу. Якщо потрібен розсипчастий гарнір, де рисинка відскакує від рисинки, доведеться постояти з ситом над раковиною хвилину-дві, доки вода не стане прозорою. А от якщо в планах домашнє ризотто чи паелья, де вся суть тримається на вологій, кремовій текстурі, крохмаль чіпати взагалі не можна.

Для тих, хто все-таки не може спати спокійно через миш'як, харчова промисловість пропонує зовсім радикальні збочення. Можна, наприклад, варити рис як макарони — у величезній кількості води, яку потім доведеться злити. Або влаштовувати йому п'ятихвилинне попереднє кип'ятіння. Так, наука підтверджує, що це прибирає більше як половину миш'яку. І рівно стільки ж смаку, перетворюючи їжу на порожню біомасу.

Зрештою вся ця кулінарна акробатика зводиться до того, наскільки взагалі у середньостатистичної втомленої людини вистачає ресурсу на зайві зусилля ввечері. Якщо пропустити водні процедури, вечеря може вийти трохи більш клейкою, ніж планувалося, але це точно не та помилка, яка здатна похитнути здоров'я.