Багатьом видам садових рослин обов'язково потрібні комахи-запилювачі, інакше на гарний урожай розраховувати не доведеться. Існують багаторічники, які гарантовано залучать на ділянку безліч летких помічників, інформує Ukr.Media.
Спірея
Кущі спіреї можуть бути досить високими і досягають 2,5 м. Коренева система у рослини не надто глибока, гілки є прямостоячими або сланкими. Листя у спіреї гарної округлої або витягнутої форми.
Пірамідальне або колосоподібне суцвіття складається з маленьких квітів. Їх забарвлення варіюється від свіжого білого до ледь лілового, рожевого і малинового.
Аромат спіреї з білими квітами нагадує горобину або глід, а рожеві сорти пахнуть ще більш вишукано. На цей ніжний запах злітаються комахи, а дачники іноді навіть не хочуть відходити від уподобаного ними куща.
Спірея — відмінний варіант для створення живоплоту або групової посадки у рокарії або кам'янистому садку. Рослина надає перевагу родючій, досить пухкій землі. Розмножуються спіреї відводками, висадкою підготованого насіння і діленням куща, а також живцюванням.
Гліцинія
Гліцинія — деревоподібна ліана, її батьківщина — тропічні ліси Китаю, Кореї і Японії. Популярність рослина отримала не лише завдяки розкішному зовнішньому вигляду. Гліцинія приваблює своїм чудовим ароматом комах-запилювачів, які позитивно впливають на врожайність плодових дерев, а також ягідних рослин і гарбузових культур.
Традиційні і нові сорти садових гліциній мають просто чудовий вигляд. Зазвичай суцвіття лілового кольору, вони витончено схиляються своїми довгими гронами до самої землі. Гліцинія затребувана насамперед як декоративна культура. Нею озеленюють стіни будівель, альтанки і живоплоти.
Пагони швидко розростаються і легко піднімаються вертикальними площинами. Якщо ви хочете посадити у своєму саду цю невибагливу рослину, подбайте про надійну опору. Вага дорослої ліани досить велика.
Для посадки ліани краще вибрати сонячне і тепле місце. Нехай це буде південна частина будинку. Навіть у прохолодні дні вона достатньо прогріта, і це позитивно позначається на розвитку молодої рослини.
Барбарис
Барбарис зазвичай зростає у формі куща, але деякі сорти навіть у середній смузі можуть мати вигляд дерев. За природних умов ця рослина часто зустрічається у гірській місцевості. Зі смачних ягід можна приготувати варення і освіжаючі напої. Крім того, плоди барбарису вважаються цілющими і високо цінуються у народній медицині.
Багато сортів культивуються у помірному кліматі і давно вподобані садівниками за ефектний зовнішній вигляд. Листя барбарису забарвлене у найрізноманітніші кольори: пурпурні, жовті і зелені. Вони також можуть мати гарну контрастну облямівку.
На пагонах досить багато колючок, у їх пазухах розвиваються коротенькі стебла. Барбарис, посаджений на живопліт, швидко створює сплетінням своїх гілок нездоланну перешкоду. Квітне ця культура золотаво-жовтими суцвіттями, зазвичай гроноподібної форми.
На сильний і приємний аромат пелюсток цілими роями злітаються бджоли. Барбарис — гарний медонос. Він чудово почувається за умов міста, стійкий до посухи та загазованості.
Гортензія
З цією садовою культурою навіть у новачків зазвичай проблем не буває. У середній смузі кущі гортензії обходяться без укриття. Молоді екземпляри необхідно розташувати на родючому ґрунті, поливати у спекотну пору і вчасно підгодовувати. Загалом рослина є невибагливою і не вимагає особливого догляду та погодних умов.
Окультурені види гортензії є найбільш популярними у садівників. Їх інтенсивний медовий запах і пухкі суцвіття приваблюють у сад безліч бджіл. Найвідоміші сорти — Аннабель і Грандіфлора.
Розлогі кущі можуть зростати до 1,5 м заввишки. Білосніжні або кремові суцвіття схиляють гнучкі пагони під своєю вагою. У Грандіфлори пелюстки, що вже відквітли, помітно світлішають, а потім стають рожевими.
Гортензія переносить легкий напівзатінок, але на світлі вона виглядає більш ефектно. У південних регіонах кущі, навпаки, намагаються притінити, інакше суцвіття вигорять від сонячних променів. Також рослину краще не садити поруч з великими екземплярами інших ліан, які вимагають частого поливу.
