Ваш кущ на підвіконні розумніший, ніж здається. Вчені довели, що рослини вміють рахувати події

Монополія на інтелект нібито належить власникам мізків. Немає нейронів — немає рефлексії. Ми звикли думати, що здатність до аналізу починається хоча б із зачатків нервової системи. Але біологія періодично кладе наші стереотипи на лопатки, інформує Ukr.Media.

Журнал Cognitive Science опублікував дослідження, яке змушує трохи інакше подивитися на вазони на підвіконні. Вчені з William & Mary доводять: рослини вміють рахувати. Не розв'язувати логарифми, звісно, але фіксувати кількість подій і робити з цього висновки.

Як піддослідну взяли мімозу сором'язливу (Mimosa pudica). Ту саму, яка нервово згортає листя, якщо її торкнутися, і закривається на ніч. Її заперли в кімнаті без вікон і почали гратися зі світлом.

Схема проста до знущання. Два дні нормального циклу: 12 годин світло, 12 — темрява. На третій день — суцільний блекаут. І так по колу.

Десь на п'ятому повторенні почалося найцікавіше. Рослини прокидалися і розкривали листя ще до умовного світанку в ті дні, коли очікували світло. А на третій, темний день — ігнорували ранок і не рухалися.

Вони вивчили графік. Більше того, математична крива цього процесу навчання нічим не відрізняється від тієї, що показує лабораторний щур, який методом спроб і помилок запам'ятовує маршрут до годівниці.

Скептик скаже: це просто циркадні ритми. Банальний біологічний годинник.

Дослідники теж не дурні, тому вирішили зламати систему. Вони змінили тривалість доби з 24 на 20 годин. Потім взагалі почали рандомізувати цикли в діапазоні від 12 до 24 годин.

Якби мімоза орієнтувалася на час, її 72-годинний внутрішній таймер збився б до біса. Але вона продовжувала реагувати. Рослина орієнтувалася на кількість циклів, а не на відлік годин. Вона буквально рахувала події. Раз, два, на третій спимо.

Звісно, якщо зробити добу коротшою за 12 або довшою за 24 години, система ламається — у куща є свій ліміт пам'яті.

Але факт залишається фактом. Щоб фіксувати закономірності навколишнього хаосу і підлаштовуватися під них, не обов'язково мати кору головного мозку.

Здається, відсутність мізків — це взагалі не виправдання для того, щоб не робити висновків.