Уроки з дитиною робити не треба!. Є над чим замислитись.

- Повторюю: робити уроки з дитиною не треба! Збирати з нього портфель не треба! Питати «як там у школі?» не треба. Ви і відносини псуєте і результат негативний. Вам що, з ним поговорити немає про що?

- У дитини обов'язково має бути особистий вільний час, коли вона НІЧОГО не робить: від 2 до 4 годин у день. Тривожні амбітні батьки дітей перенапружують. Гуртки, секції, мови... І отримують неврози і все, що до них додається, інформує Ukr.Media.

- У відносинах зі школою та педагогами ви повинні бути на боці дитини. Бережіть дітей. Не бійтеся поганих оцінок. Бійтеся довести до відрази до школи та навчання взагалі.

- Українські батьки орієнтовані на оцінки. Це ще з радянських часів. Наприклад, в моєму класі вчилися два чеха і один поляк. Після однієї серйозної контрольної на зборах всі НАШІ батьки запитували про оцінки, і тільки чехи і поляки питали щось на кшталт: "Як він себе відчував? Він хвилювався?" І це правильно.

- Важко сказати, у кого більше психологічних проблем - у відмінника або у двієчника.

Відмінники, які беруть ретельністю і «висиджують» свої п'ятірки - тривожні діти із зниженою самооцінкою.

- Якщо ваша дитина не в змозі робити уроки самостійно - у цього завжди є причина. Лінь тут не при чому. Такої категорії як лінь в психології взагалі не існує. Лінь завжди розкладається на відсутність мотивації і волі.

- Серед причин, за якими дитина не робить уроки самотужки, може бути що завгодно: підвищений внутрішньочерепний тиск, гіпертонус, психологічні проблеми, СДУГ (синдром дефіциту уваги і геперактивність). І замість того, щоб витрачати свої вечори на спільне сидіння над підручниками - краще спробувати визначити цю причину і працювати над її усуненням.

- Є батьки, які хочуть виростити відповідальних, самостійних, успішних дітей.

Та бувають батьки, мета яких - тотальний контроль над дитиною, а вже якою вона там виросте не так і важливо - головне, щоб не зривалася з ланцюга.

- Як часто з-за тривоги щодо оцінок буквально руйнуються сім'ї, стосунки, батьки і діти виявляються роз'єднаними, іноді назавжди.

Психіка у підлітків і без того загострена, а місяці підготовки до іспитів стають по-справжньому чорними часом для сім'ї: всіх переслідують неврози і депресії, вони провокують істерики, хвороби, навіть суїциди.

Як уникнути всього цього жаху або хоча б мінімізувати наслідки?

Я думаю, зосередитися на любові і вічних цінностях.

Подумати про те, що досить скоро, коли всі оцінки та екзамени зітруться з пам'яті, буде важливо тільки одне - чи не втратили ви близькість, довіру, розуміння, дружбу зі своєю дитиною...

Адже можна отримати п'ятірку і втратити дочку. Здати ДПА, «вступити сина в інститут», але вже не відновити відносин.