Психологи пояснили, чому у розумних людей зазвичай менше друзів. Людині, звичайно ж, необхідні друзі, тому що постійне спілкування з ними має незаперечні переваги. І хоча це твердження давно виглядає аксіомою, вчені вирішили поставити його під сумнів.

Людині, звичайно ж, необхідні друзі, тому що постійне спілкування з ними має незаперечні переваги. І хоча це твердження давно виглядає аксіомою, вчені вирішили поставити його під сумнів, інформує Ukr.Media.

Не обмежившись одними лише припущеннями, дослідники провели відповідне масштабне опитування, задавши таке питання: "Чи насправді для того, щоб бути щасливим і задоволеним життям, потрібні друзі?"

В цьому опитуванні взяли участь 15 тисяч осіб віком від 18-ти до 28-ми років, які проживають в місцях з різною щільністю населення. Хтось із них частіше контактував зі своїми друзями, а хтось — рідше.

Психологи з Лондонської школи економіки й з Сінгапурського університету менеджменту, проаналізувавши результати цього дослідження, прийшли до певних висновків, з якими вам слід ознайомитися.

Про дружбу людей

У людей з високим рівнем інтелекту зазвичай вузьке коло друзів.

Результати дослідження з висновками та обґрунтуваннями опубліковані в Британському журналі психології. Висновки наступні: по-перше, люди, які проживають в густо заселених районах, зазвичай відчувають себе менш щасливими.

По-друге, їх відчуття щастя багато в чому залежить від того, наскільки часто вони спілкуються з близькими за духом людьми (в тому числі, звичайно, і зі своїми друзями). Вимальовувалася явна залежність: чим тісніші подібні контакти, тим вищий рівень відчуття щастя.

І, нарешті, по-третє, люди з високим рівнем інтелекту найчастіше є винятками з цього правила. Виходить, що чим вищий рівень IQ, тим менше люди потребують постійного спілкування.

Щастя таких людей не залежить від того, чи є вони "душею компанії". Мозок високоінтелектуального індивіда зазвичай розставляє пріоритети дещо інакше, ніж мозок звичайного середньостатистичного громадянина. Це стосується також і до того, як людина спілкується у своєму оточенні.

Напрошується висновок: розумній людині комфортніше всього у своєму власному світі. Люди з високим інтелектом часто відчувають, що соціальна активність — це зло, яке заважає нормальному існуванню.

Більшість інтелектуалів — це одинаки, хоча далеко не всі готові визнати цей факт. І все ж: чим частіше розумні люди спілкуються з іншими, тим менш щасливими вони себе відчувають. Набагато більше емоцій у таких людей викликає не спілкування в колективі, а зовсім інші, цікаві тільки їм речі.

Дослідниця Карол Грехем з Бруклінського інституту, що є експертом зі щастя, впевнена, що розумні люди використовують більшу частину свого часу для того, щоб досягти довгострокових цілей. Інтелектуали, на її думку, знаходять щастя в справах, які призводять до конкретного результату.

Великий лікар, що працює над вакциною проти раку, як і знаменитий письменник, вигадує черговий шедевральний літературний твір, і не потребують частого спілкування з іншими людьми. Це спілкування лише відволікає їх від головного, тому негативно позначається на їх відчутті щастя, порушуючи внутрішню гармонію цих людей.