Як не посваритися з бабусями та дідусями на карантині

Самоізоляція триває вже понад місяць, психологічне напруження зростає, особливо в сім'ях, де кілька поколінь виявилися замкнутими в невеликому просторі. Літнім людям і так часто властиві перепади настрою, а стресова ситуація все тільки загострює, інформує Ukr.Media.

Не накопичуйте негатив

Настрій людини часто залежить від інформаційного поля зовні. Як казав персонаж Булгакова професор Преображенський: «Ніколи не читайте радянських газет перед обідом». Перефразувавши класика, можна порекомендувати відмовитися від перегляду і нескінченного обговорення теленовин. Нічого, крім підвищення рівня тривожності, це не дасть, та лише накопичує стрес — це благодатний ґрунт для сварок, адже негативні емоції так і рвуться назовні.

Замість новин зберіться всією сім'єю пограти в настільні ігри, підключайте бабусь і дідусів — їм, крім усього іншого, корисні інтелектуальні заняття для підтримання когнітивних здібностей. Після гри влаштуйте спільне чаювання, позитивні емоції всім забезпечені, а вони, своєю чергою, знижують конфліктність.

Не проявляйте жалість

Поблажливий тон досить часто стає сильним подразливим фактором для літніх людей. У жалості та надмірному догляду вони бачать не прояв турботи, а підкреслення власної слабкості та безпорадності. Особливо якщо така «турбота» супроводжується фразами на кшталт: «Ой, та ти тут все одно нічого не зрозумієш, дай я зроблю».

Поміркуйте про те, що коли-небудь ви теж постарієте — це природний процес. І тон, який прийнятий у відношенні до старших у сім'ї, стане реальністю для вас самих.

Жалість не дорівнює прийняттю, повазі та терпимості до прояву вікових змін. Жалість часто буває принизливою. Замість того, щоб жаліти, дайте бабусям і дідусям відчути свою потрібність і спроможність: залучайте родичів до домашніх справ, які їм під силу, просіть допомоги та щиро дякуєте за неї.

Не уникайте спілкування

Вікові зміни з часом відбуваються у всіх, це нормально. Погіршується пам'ять, важко засвоюється нова інформація, сповільнюється мова. Літнім людям властиво повторювати одні й ті ж історії зі свого життя, зупинятися в деталях оповідання, щось забувати. Це часто дратує дітей і онуків, і вони крок за кроком перетворюють спілкування в якусь формальність. Літні родичі відчувають відсутність інтересу до себе, ображаються, емоційна прірва зростає, а разом з тим наростає невдоволення і збільшується кількість претензій.

Проявіть терпимість. Частіше згадуйте, скільки для вас зробили ваші старі батьки, зберігайте в душі вдячність і тепло. Обирайте час, щоб поговорити з вашим родичем, послухати (вкотре!) його історії. Обов'язково реагуйте: ставити уточнюючі питання, ойкайте в драматичних місцях, по-доброму жартуйте. Навіть кілька хвилин такого уважного спілкування, якщо це відбувається щодня, помітно знизять рівень конфліктності у родині. Однак стежте за часом і м'яко закінчуйте розмову, коли відчуваєте, що вам пора повернутися до своїх справ.

Все йде за планом

В стресових ситуаціях, а самоізоляція — це однозначно величезний стрес, заспокоює наявність плану. У літньому віці це особливо важливо. Часто люди похилого віку провокують конфлікти, щоб якось виплеснути назовні свої страхи та невпевненість в майбутньому. Зрозумілий розпорядок дня допоможе знизити тривожність і, як наслідок, конфліктність.

До речі, літні люди часто люблять ритуали. Введіть традицію щовечірнього чаювання з обговоренням планів на завтра, так старі будуть відчувати себе повноцінними членами родини. В ідеалі план краще навіть записати, тим самим у свідомості літньої людини час структурується, і це теж заспокоює.

Самоізоляція, безумовно, додала нам усім проблем. Але, з іншого боку, в цей період можна реально оцінити якість внутрішньосімейних зв'язків і поліпшити їх.