"А він мене навіть не слухав!" Як часто ми вимовляємо ці фрази щодо різних людей — коханих, дітей, товаришів по службі, начальників, чиновників і просто знайомих? Чому ж наші слова, звернені до інших людей, не працюють? Давайте розберемося, інформує Ukr.Media.
Чому нас не слухають?
Основна причина того, що нас не бажають слухати, полягає в тому, що ми неправильно будуємо свою розмову, тому вона здається співрозмовникам непереконливою або не вартою уваги. Ось кілька рекомендацій, які допоможуть вам усе змінити на краще.
Тон бесіди повинен бути доброзичливим, але водночас емоційним
Коли ви "наїжджаєте" на співрозмовника, то він сприймає тільки сам факт наїзду, і в нього відразу ж з'являються щодо вас негативні емоції. Тому діалогу може не вийти зовсім.
У жодному разі не слід починати пред'явлення претензій з образ: "Ти, поганцю, подряпав мою машину!" Після такої фрази поваги до себе не чекайте.
Якщо ж ваша мова звучить занадто монотонно, це "присипляє" співрозмовника. Він просто не буде сприймати те, що ви говорите, не буде ставитися до цього, як до чогось значущого.
Починайте розмову з сильного аргументу і закінчуйте ще сильнішим
Припустимо, на початку скажіть: "Я хочу отримати відповідь на таке-то питання". А в кінці: "Значить, ми з вами домовилися про те-то і про те-то".
Зазвичай, людям найбільше запам'ятовуються початок і кінець бесіди. Слабкі аргументи можна вставити в середину. Якщо ви почнете з того, що важливо, і закінчите тим, що для вас ще важливіше, це матиме на співрозмовника максимальний вплив.
З повагою ставтеся до чужої думки
Навіть якщо ви дотримуєтеся зовсім іншої точки зору, не кричіть відразу: "Ні, я з тобою не згодний!" Виділіть ті моменти, в яких ви висловлюєте згоду зі співрозмовником, а потім вже говоріть, що думаєте з цього приводу.
Не показуйте зневагу до співрозмовника
Якщо ми говоримо дитині, що вона занадто мала або юна, щоб мати свою думку, то не варто дивуватися, що вона не буде прислухатися і до нашої думки.
У якому б віці і статусі не знаходився співрозмовник, необхідно з ним рахуватися, звертатися шанобливо. Інакше у відповідь ви можете зіткнутися з такою ж неповагою й до себе.
Не перебивайте співрозмовника
Щоб вас вислухали, перш за все навчіться слухати самі. Дочекайтеся, поки співрозмовник завершить свою думку, і вже тоді висловіть свою точку зору.
Не нав'язуйте свою думку
Ви, звичайно, маєте право висловити свою думку. Але не потрібно вимагати від співрозмовника слідувати тільки їй. Можна наполягати, щоб він до неї прислухався, але не більше того. Кожен має право чинити, як вважає за потрібне, особливо якщо це доросла, самостійна людина. Якщо щось вас не влаштовує, серйозно порушуються ваші інтереси, то завжди є варіанти — розірвати відносини, подати заяву на розлучення, покинути роботу, звернутися до суду і т. п.
Не засмічуйте розмову зайвими словами
Багато хто любить вставляти у свою промову такі слова, як "просто" або "тільки". Це виглядає, як вибачення, й одразу ставить вас у принизливе становище. Якщо ж ви любите вимовляти такі словосполучення, як "якщо чесно", "відверто кажучи", то у співрозмовника може скластися враження, що раніше ви були з ним нещирі. Насправді, всі ці слова і поєднання можуть бути тут зовсім не до місця. А вже різні "як би" взагалі засмічують мовлення.
Використовуйте "ми" замість "я"
Це додасть вам значимості. Наприклад, якщо у вас є якась ідея, яку ви хочете втілити, скажіть не "я хочу того-то і того-то", а "давайте ми зробимо те-то і те-то".
Уникайте частки "не"
Наприклад, замість слів: "Не міг би ти зробити для мене те-то і те-то" говоріть: "Міг би ти мені допомогти?" Інакше ризикуєте отримати відповідь: "Не міг би. Мені ніколи".
Намагайтеся не використовувати слова "повинен" і "треба"
Якщо ви говорите дитині: "Ти повинен спочатку вивчити уроки, а потім вже йти гуляти", це сприймається як тиск, примус. А уявіть, що ви говорите дорослій людині: "Ви спочатку повинні вирішити цю проблему, а потім вже йти займатися іншими справами". У відповідь може виникнути бажання вчинити з точністю до навпаки.
Спробуйте згладити сенс фрази: "Я раджу спочатку зробити те-то і те-то, а потім уже переключатися на інші завдання".
Зробіть домашні заготовки
Якщо ви не впевнені у тому, що зможете бути переконливі, напишіть ваші передбачувані слова на папері і відрепетируйте розмову вдома, наприклад, перед дзеркалом. Або попросіть когось із близьких вислухати її і висловити свою думку, наскільки ви хороші. Так ви зможете зрозуміти, над чим саме потрібно ще попрацювати.
