Я у вихідні хочу відпочивати, а моя дочка мені онука привезла, та ще й образилася

У мене самої ще онуків немає і я не знаю, що означає бути бабусею. Але серед моїх подруг і численних знайомих є такі, хто вже став бабусею. А деякі навіть двічі, а то й тричі бабусі. Всі мої подруги та знайомі, жінки які працюють. І нам п'ятдесятирічним до заслуженого відпочинку ще ого-ого скільки років. І дуже хочеться просто пожити для себе, інформує Ukr.Media.

Вікові болячки теж ніхто не скасовував. Та й втомлюватися стали все більше і набагато швидше. А у деяких подруг ще різні захоплення є і хобі. Загалом все це має місце бути і природно ми маємо на це право.

Нещодавно зустрілася зі своєю хорошою знайомою. У неї чоловік, дочка заміжня і п'ятирічний онук. Посиділи ми з нею, поговорили. І за розмовою вона мені про своє нездужання розповіла, зрозуміло, адже вже не дівчинка. По лікарях каже ходжу, та на уколи. Відпрошуюся з роботи і йду в поліклініку. А на роботі взагалі завал, комісія за комісією.

"А ту ще дочка на вихідні мені онука привезла. Без попередження, я навіть не очікувала. З самого ранку привезла. Каже, мам нехай Андрійко у тебе до понеділка побуде, а то нас з чоловіком в гості запросили, хочемо відпочити".

"Що я могла сказати на це? Раз вже привезла, залишай".

А потім додала: "Доця, а ти не думаєш, що я у вихідні відпочивати хочу, а не з онуком сидіти. У мене вдома свої справи є. Ми з батьком весь тиждень працюємо і втомлюємося не менше вашого. І взагалі заздалегідь попереджати треба. Ти могла хоча б в четвер або в п'ятницю зателефонувати мені та поцікавитися, чи можу я, і чи є у мене вільний час. А чому не відвезли до іншої бабусі, або та не захотіла з ним сидіти? Я розумію, що ви теж хочете відпочивати, але про наше здоров'я іноді цікавитися треба. Або ви думаєте, що ми з татом до ста років проживемо і нічого з нами не трапиться?".

Дочка природно образилася і каже: "Що тобі важко з онуком посидіти. Таке враження, що ти його не любиш, раз так висловлюєшся. А не подзвонила і не попередила, тому що ти на роботі була. Ну що залишати дитину або шукати когось, щоб з ним посиділи?".

Я їй кажу: "Ось саме на роботі, а після роботи відпочити хочу. Коротше, залишай і йдіть в гості. І з ким цікаво ти б його на два дні залишила? Тільки наступного разу, будь ласка, попереджай заздалегідь і питай, Чи можу я".

"Уявляєш, дочка з зятем на мене образилися. А не розуміють одного, що бабусі повинні спілкуватися з онуками із задоволенням. Дарувати їм подарунки та допомагати за бажанням. І тільки в крайніх випадках на шкоду собі. Коли це дійсно необхідно. А так бачте їм захотілося відпочити, на тобі бабуся — онук. Вони піклуються про своє задоволення і зручність, а про нас взагалі не думають".

Вислухавши знайому, я багато в чому з нею згодна. Образи молодих батьків мені зовсім не зрозумілі. Хіба бабусі їм чимось зобов'язані? Бувають такі безвихідні ситуації, коли можна попросити посидіти з дитиною. Саме попросити! А не просто привезти та поставити перед фактом. І при цьому потрібно враховувати стан здоров'я бабусі і її особисту зайнятість.