З яких причин у старших дітей дорослішання відбувається раніше

Перша дитина у родині переживає цікаві зміни: у певний момент з єдиної вона перетворюється на старшу. До того ж додаються нові обов'язки, докори і завищені очікування. Ми назвемо причини, через які старші діти дорослішають швидше, інформує Ukr.Media.

З дитинства їм відомо, що таке відповідальність

Згідно зі спостереженнями відомо, що старші діти більш відповідальні і зосереджені. Це пояснюється тим, що батьки покладають на них великі надії. Батьки можуть повністю покластися на старшу дитину, іноді не усвідомлюючи того, що вона може банально втомитися від такої відповідальності. Їй часто доводиться чути фрази:

"Тепер ти старший і повинен поводитися як дорослий", "Ти старший і повинен допомагати, а не заважати".

Повний контроль у будь-якій ситуації, тому що "ти приклад для молодшого малюка"

Старша дитина змушена постійно стежити за своїми словами і контролювати вчинки, адже молодші можуть скопіювати її поведінку. Звідси підвищений самоконтроль. Щоб не підірвати свій авторитет і не впасти у очах молодшого малюка, старший допомагає з уроками. Але не усі діти витримують таке навантаження — бути постійним зразком. Іноді їм хочеться мати старшого брата або сестру, щоб забезпечити собі підтримку у всьому.

У будь-якій незрозумілій ситуації винною стає старша дитина

Якщо діти часто сваряться, то винними завжди виявляються старші. Психологи настійно рекомендують батькам обирати нейтральну позицію у назрілому конфлікті, щоб не траплялося так, що систематично хтось із дітей залишається винним, а інший врятованим.

Молодша дитина б'ється, а відповідати їй не можна

Фрази, які найчастіше вимовляються батьками:

"Ти старший, будь розумнішим", "Поступися маленькому".

Після почутого молодша дитина вважає, що їй усе можна, варто лише захотіти. Старша ображається, думаючи, що батьки ігнорують її бажання, щоб догодити молодшій. Для неї дуже важливо, щоб батьки її любили і цінували за проявлене терпіння.

Думає, що молодшу дитину люблять сильніше

Трапляється, що батьки обирають собі улюбленця і когось карають сильніше, когось більш м'яко. Одну дитину хвалять за переваги і успіхи, а другу постійно ігнорують. Через це між дітьми можуть виникнути напружені відносини, якщо дитина думає, що когось з них люблять менше.