Довгі роки терпіння зверхнього ставлення до себе, ігнорування власних потреб і бажань — зовсім не героїзм і хепі-ендом це не закінчується. Все навпаки, інформує Ukr.Media.
Чому завжди терпіти у відносинах — це погана стратегія.
Багато жінок помиляються, думаючи, що за тривалим терпінням дискомфорту чи поганого ставлення до себе, після багатьох років «служіння сім'ї» всупереч своїм бажанням і потребам, буде подяка і визнання їхнього героїзму.
Насправді так майже ніколи не відбувається. Те, як ви поводитеся, приймається оточуючими за норму. Вони вважають, що все гаразд, що ви терпите щось, тому що вам це подобається. І, якщо бути до кінця чесними, здебільшого ніхто й не помічає того, що ви щось терпите.
Нам довго вселяли, що в терпінні є якась романтика, краса, героїзм і обов'язок, що потім колись хтось обов'язково оцінить наші страждання і наші зусилля, і нам віддасться. Насправді ні.
Насправді нехтуючи своїми бажаннями, потребами та своїм комфортом, ми просто показуємо людям, що з нами так можна поводитися. Що ми можемо робити ось це і це, навіть якщо сильно не хочеться, або навіть якщо здається, що не можемо. Що не варто зважати на нашу думку, тому що ми завжди можемо поступитися і потерпіти, якщо щось не підходить.
Терпіти — це погана стратегія. Можна відмовитися від усього задуманого, від усіх своїх прагнень та уявлень про власне життя, від своїх принципів та ідеалів, зрештою, і від самого себе, і потерпіти. Але важливо пам'ятати, що це не матиме жодного ефекту, крім втоми, розчарування та жалю про витрачений час.
