"Не проґавте дітей": Остання можливість у становленні особистості 5-7 років

Прихильність наших дітей до нас, дорослих, надзвичайно важлива для їх правильного розвитку. У становленні особистості дитина проходить 6 рівнів прихильності до своїх батьків. Сьогодні поговоримо про те, чому важливо сприяти більшій прихильності дітей до батьків та як це правильно зробити, інформує Ukr.Media.

Психотерапевт із Канади Гордон Ньюфельд присвятив проблемі дитячої прихильності цілу книжку. У ній він визначає рівні формування здатності до відносин по віку. Автор порівнює дитину з рослиною: чим глибше її прихильність пускає своє коріння, тим легше через них у дитячий організм надходить необхідне харчування для правильного формування та дорослішання.

Перший рівень. Почуття (до 12 місяців)

Ми, дорослі, у віці можемо навіть спостерігати прояв цієї прихильності. Дитина прагне бути ближчою до тих, до кого вона прив'язана. Вимагає, щоб її взяли на ручки, гладили по голові, обіймали, цілували, звертали на неї увагу, реагували на звуки, що вона видає, чули її запах.

Психіатр вважає це основою прихильності, яка вкрай необхідна для нормального розвитку дитині надалі.

Другий рівень. Імітація (1-2 роки)

Дитина в цьому віці намагається наслідувати авторитетну для неї дорослу, до якої вона прив'язана. Для неї поняття близькість — синонім зі словом "схожість", а не простий тактильний контакт.

У цьому віці ми можемо виліпити з малюка людину за своїм образом і подобою, не докладаючи до цього особливих зусиль. Саме завдяки цій стадії прихильності у дитини можна сформувати правильну мову, адже вона повторює ті звуки, які чує від свого оточення.

Третій рівень. Несхожість (третій рік життя)

При нормальному розвитку прихильності, після двох років малюк усвідомлює власну несхожість на своїх маму та тата. Тому дитина шукає для себе інший спосіб прихильності: «Щоб бути ближчим з важливими для мене людьми мені потрібно бути на їхньому боці».

Дитина починає приймати бік тих, хто йому дорогий: погоджуватися з їхньою думкою, захищати від кривдників, слухатися та допомагати. У неї з'являється такий собі інстинкт відданості, який допомагає дорослим виконувати роль вчителя та батька.

Четвертий рівень. Значущість (4 рік життя)

В ідеалі, якщо всі попередні рівні прихильності пройшли добре, до початку четвертого року життя дитина усвідомлює, що батьки близькі з тими, хто їм дуже дорогий. Дитина починає активно шукати способи, щоб стати для мами та тата дуже значущою.

Дуже важливо, щоб у цей період батьки не виявляли байдужості до своїх малюків, адже чим більше прив'язана до нас дитина, тим вона більш вразлива.

Якщо дитина зрозуміє, що прив'язуватися до нас небезпечно, то з віком у неї розвинеться недовіра до навколишніх і як наслідок проблеми зі створенням сім'ї, пошуком друзів, відкритістю.

П'ятий рівень. Емоційна близькість (4-5 років)

Якщо прихильність дитини не зазнала особливих стресів і взаємини з батьками за цей період тільки заглибилися, дитина повністю відкриває своє серце перед ними і стає надзвичайно емоційно вразливою. Хоча багато дітей так і не доходять до цієї стадії, відчуваючи на одній із попередніх стадій стрес.

Саме в цей період діти можуть виявити бажання стати вашим чоловіком чи дружиною. Месьє Фрейд називав це Едіповим комплексом, але насправді це просте бажання ніколи з нами не розлучатися. Але ж з цієї ж причини одружуємося і ми, дорослі.

Шостий рівень. Психологічна близькість (5-7 років)

На останньому етапі формування прихильності у дитини виникає бажання, щоб її зрозуміли та пізнали. Маля прагне розкрити перед нами, близькими для неї людьми, всі свої таємниці та секрети, поділитися тим, що на серці. Дитина не хоче, щоб якісь секрети чи таємниці розділяли його з батьками.

Якщо на одній із стадій щось пішло не так, то до шкільного віку дитина для нас є справжньою загадкою, а для того, щоб на неї впливати, ми шукаємо порад. Якщо дитина прив'язана до своїх батьків, то вона отримує від них все необхідне для правильного розвитку та виховання.

Не зраджуйте довіру, і стимулюйте прихильність дитини до вас із самого її народження.