Коли мовчання — не золото: як тиша стає найболючішою формою сварки у стосунках

Люди сваряться по-різному: одні кидаються різноманітними предметами, б'ють посуд і гримають дверима, інші обмінюються жахливими образами, треті — замовкають. І саме стратегія мовчання виявляється подекуди найбільш жорстокою.

Психологи зазначають, що мовчання охоплює такі елементи, як відчуження, уникнення та зневажання іншою людиною. При цьому мовчун, не проговорюючи свої претензії та почуття, створює атмосферу двозначності та неоднозначності, залишаючи іншу людину гадати.

Відомий дослідник стосунків, доктор Джон Готтман, називає таку поведінку «зведенням стіни» (stonewalling) і вважає її однією з чотирьох головних ознак майбутнього розриву. Мовчання завдає нищівного удару по романтичних відносинах, зводячи нанівець сформовану близькість і довіру. Партнер, який не говорить ні слова по кілька днів, стає емоційно недоступним і чужим. А людина, яку ігнорують, відчуває дискомфорт і засмучується. Такий пасивно-агресивний підхід до вирішення сварки набагато небезпечніший за з'ясування стосунків на підвищених тонах.

Втім, ігнорувати не варто не тільки партнера, а й свою дитину.

Дорослі, які виросли в сім'ях, де батьки замикалися в собі і не розмовляли з ними після чергової провини, говорять про те, що це негативно позначилося на їхній самооцінці. До самих батьків діти також починали відчувати набагато менше теплих почуттів.

При цьому вчені підкреслюють, що поведінка «снігової королеви» шкодить і самому мовчуну — хоча здається, що саме він володіє ситуацією і повністю контролює свого партнера. Зазвичай незабаром після того, як людина приймає обітницю мовчання, вона починає відчувати лише тугу та зростаюче розчарування — в самому собі, партнері та у відносинах загалом.

Розбіжності неминучі в будь-яких відносинах, але здорове обговорення спірних моментів може їх усунути. Кожен партнер повинен мати можливість відкрито висловити свої думки та почуття, не втрачаючи любові та поваги до іншого.

Але як почати розмову, коли між вами вже виросла стіна мовчання? Психологи радять починати з «Я-повідомлень»: говоріть про свої почуття («Я відчуваю біль, коли ти мовчиш»), а не звинувачуйте («Ти завжди так робиш»). Важливо також обрати для розмови спокійний час і місце, де вас ніхто не турбуватиме. Такий підхід не просто прискорює розв'язку, а будує міст довіри та взаєморозуміння, наближуючи справжнє перемир'я.

Зверніть увагу, що матеріал є інформаційним і не замінює професійну психологічну допомогу.