Шкода, що я не знала цього раніше! Що б я сказала своїй доньці, якби вона зараз йшла до школи?

Перше вересня, веселе свято знань, день для дітей та їхніх батьків! Тут ми піднімаємо табличку «Сарказм», тому що, звісно, це не свято. А початок чергової серії трилера про шкільну рутину з ранніми підйомами, купою уроків та позашкільними обов'язками.

Я з тих людей, яким школа ніколи не приносила радості. Я втомлювалася від неї, коли навчалася, і втомлююся зараз, коли відводжу туди свою дитину. Коли ми вели доньку в перший клас, ми були розгублені та невміло намагалися підбадьорити не лише її, а й себе.

І ось минає чергове 1 вересня. І я задумалася, що б я сказала дитині, якби вела її до першого класу, маючи нинішній досвід батьківства?

Моя настанова для першокласника виглядала б так, і я б казала це все голосом Дона Корлеоне:

— Не гонися за високими оцінками. Вони не мають жодної цінності. Ти сама встановлюєш собі планку, внутрішньо, а не за допомогою оцінок у журналі.

— Ти не зобов'язана дружити з кимось, достатньо бути ввічливою. Так, книжки про шкільну дружбу — чудові. Але може так статися, що «твоєї» людини в цьому колективі просто немає. Не засмучуйся, все попереду!

— У школі вже немає «миленьких діток». Ти потрапляєш у колектив, у якому зібралися вже повноцінні, хоча й все ще особистості, що ще формуються. Цей колектив буде з тобою багато років. І сильні особистості відразу це відчують. З першого дня почнеться формування стосунків. Намагайся стати частиною колективу. Не дозволяй себе ображати.

— Не долучайся до цькування. Якщо в колективі склалася така ситуація — не будь частиною натовпу, який розтоптує того, хто слабший. І розкажи про цю ситуацію мені. Я знайду компетентну людину в школі, щоб її усунути.

— Ніхто не може знущатися з тебе і принижувати тебе. Особливо вчитель. Ось наша вчителька у початкових класах вважала себе спадкоємицею коміка і дуже любила прилюдне висміювання помилок, і взагалі прилюдне висміювання. Так ось це — неправильно!

— Вчитель — не безумовний авторитет. З усією повагою до місії вчителя, я на своєму життєвому шляху побачила настільки неприємних, жорстоких, скривджених життям, слабких, дурних — різних — вчителів, що ніколи б і ні за що не сказала своїй дитині «вчитель завжди правий». Це не так. Буває, що вчитель помиляється. Але, можливо, він чудова людина, здатна бути вчителем з великої літери, і саме він першим прийде тобі на допомогу у складній ситуації.

— Ти маленька, але це не означає, що з тобою можна робити все, що завгодно. Якщо ти не хочеш їсти під час шкільного сніданку — ти маєш на це право. Якщо ти хочеш до вбиральні — ти можеш вийти, попередньо повідомивши вчителя. Вимагай до себе поваги, але й інших поважай.

— Тобі не можуть погрожувати. «Зламаю твій телефон», «Заберу і не віддам», «Прибери волосся, а то я його тобі відстрижу». Ось це все — нехай говорять не тобі, а мені. А я вже знайду, що відповісти, повір мені. А ти сиди, слухай і запам'ятовуй.

— У будь-якій ситуації знай — у тебе є захист. Цей захист — я. Ти можеш зателефонувати мені в будь-який момент і розповісти все, що завгодно. І я допоможу тобі розв'язати будь-яку складну ситуацію. Як Бетмен. Я завжди поруч!