6 «сильних» жіночих імен: що вони означають і чого ви про них не знали

Зазвичай «сильними» ці імена називають через характер, який їм приписують. Але в трьох із них сила записана просто в значенні слова. Вікторія означає «перемога», Олександра — «захисниця», а у Владиславі є «влада» і «слава». Ольга, Діана й Маргарита означають інше, зате за ними стоять свята княгиня, римська богиня і королева. А історія у всіх шести така, що здивує навіть тих, хто носить ці імена все життя.

Олександра: жіноче ім'я записали раніше за чоловіче

Ім'я грецьке. Воно складене зі слів «захищати» і «людина», тому його перекладають як «захисниця людей». Зазвичай Олександру вважають жіночим варіантом чоловічого імені Олександр. Але найстаріший запис цього імені, який знайшли вчені, зроблений саме в жіночій формі. Слово «Олександра» видряпане на глиняній табличці мікенських греків, які жили ще в другому тисячолітті до нашої ери, задовго до Олександра Македонського. Тоді ж «Олександрою» називали й богиню Геру, це було одне з її прізвиськ.

В імені стільки домашніх форм, що в одній родині можуть жити «різні» Олександри. Олеся, Леся, Саша, Сашуня, Шура й Сандра — це все одне ім'я. Буває, що дівчинку, у якої в документах записано «Олександра», все життя звуть Олесею або Лесею.

Про характер Олександри зазвичай пишуть, що вона пряма, «як стріла», і не добирає слів. Вважається, що обману вона не пробачає і від інших чекає такої самої чесності, а за працьовитість їй часто доручають керувати.

Іменини за новим церковним календарем святкують 23 квітня, у день мучениці цариці Олександри. Є й інші дні, наприклад 18 травня і 6 листопада.

Вікторія: цим іменем назвали полуницю

Victoria латиною означає «перемога». Так римляни звали свою богиню перемоги, а греки називали її Нікою. Відомий спортивний бренд Nike названий на честь Ніки, тож Вікторія і Nike, по суті, одне ім'я двома мовами.

А ще іменем Вікторії називають ягоду. У XIX столітті на наші городи потрапив один із перших великоплідних сортів садової суниці (це й є та полуниця, яку ми вирощуємо на грядках). Сорт називався «Вікторія», на честь британської королеви Вікторії. Він добре переносив морози й прижився, і його назва перейшла на ягоду. Сам цей сорт зараз майже не вирощують, а полуницю на городах за звичкою досі звуть «вікторією».

Вдома Вікторію звуть Вікою, Вікусею або Вітою. Віта буває і Вікторією, і Віталією, тож спитати, як звучить повне ім'я, не завадить.

Характер Вікторії в книгах про імена описують м'якше, ніж можна чекати від «перемоги». Вважається, що вона добра, велелюбна, тепла в спілкуванні й заради друзів поділиться останнім. Важливі рішення вона довго зважує й любить порадитися.

Іменини Вікторія святкує 17 листопада, у день мучениці Вікторії з іспанської Кордови.

Ольга і Олег — одне й те саме ім'я

Ольга прийшла до нас зі Скандинавії. Давньоскандинавське Helga означає «свята», а чоловіче Helgi стало в нас Олегом. Обидва імена принесли варяги, і згодом вони стали своїми, як Ігор і Гліб.

Першу Ольгу знає кожен. Це київська княгиня, яка правила в X столітті. Під час хрещення вона отримала ім'я Олена, а святих зазвичай записують у календар за хрещеним іменем. Але перших українських святих церква записала за колишніми, дохристиянськими іменами. Тому в календарі записана Ольга, а не Олена.

Серед пестливих імен від Ольги словник називає не лише Олю й Олечку, а й Люсю, Льолю й Лесю. Тож Леся може виявитися і Ольгою, і Олександрою.

Про характер Ольги в книгах про імена пишуть, що з дитинства вона вперта й вразлива, «собі на умі» і свого не впустить. Вважається, що вона честолюбна й не хоче бути гіршою за інших, а за натурою домосідка й любить приймати гостей.

Іменини Ольги припадають на 11 липня, день княгині Ольги. Раніше, поки церква жила за старим стилем, їх святкували 24 липня.

Владислава: влада і слава в одному імені

Це єдине слов'янське ім'я в списку. Воно складене з двох коренів, «володіти» і «слава», і означає «та, що володіє славою». У давніх літописах чоловіче ім'я мало повнішу форму Володислав із тим самим коренем, що в слові «володіти». Коротко Владиславу звуть Владою.

У цього імені є несподівана рідня в Угорщині. Латиною ім'я Владислав записували як Ladislaus, а з цієї форми в угорців вийшло чоловіче ім'я Ласло. Зараз це найпоширеніше чоловіче ім'я в Угорщині. У поляків пара звучить як Владислав і Владислава, майже як у нас.

Святої Владислави в церковному календарі немає, тож окремого дня іменин це ім'я не має.

Діана: «божественна» і «небесна»

Ім'я латинське і пов'язане зі словом «бог». Буквально його перекладають як «божественна», «небесна». Діана була в римлян богинею Місяця й полювання, покровителькою лісів і диких звірів.

Пізніше римляни почали вважати її тією самою богинею, що й грецька Артеміда, сестра-близнючка Аполлона. Тому храм Артеміди в Ефесі, одне із семи чудес світу, називають ще й храмом Діани. Дівчаток у Європі називають Діанами щонайменше з епохи Відродження, коли знову увійшли в моду давні імена.

Святої Діани в церковному календарі немає, тож і окремого дня іменин у неї немає.

Маргарита: «перлина» з перським корінням

Латиною margarita означає «перлина». Римляни взяли це слово в греків, а греки з перської мови. У давньоіранській мові слово на позначення перлів означало «добутий з мушлі». Вдома Маргариту звуть Ритою, Ритусею або Тусею.

Маргарита є майже в кожній країні, тільки впізнати її непросто. Маргарет, Марго й Грета — теж вона. Навіть Гретхен, героїня «Фауста» Ґете, носить пестливе ім'я від Грети, тобто теж Маргарита.

А ще це ім'я багато хто замовляє в піцерії. За легендою, у 1889 році неаполітанський пекар назвав піцу на честь італійської королеви Маргарити, а томати, моцарела й базилік повторили кольори прапора Італії. Щоправда, історики в цій історії сумніваються.

У книгах про імена Маргариту називають прямою. Вважається, що вона каже, що думає, але так логічно, що на неї не ображаються. Свою думку вона змінює, тільки коли сама переконається, а попри сильний характер живе більше для інших, ніж для себе.

Іменини Маргарита святкує 17 липня, у день великомучениці Марини Антіохійської. Цю святу знають під двома іменами, і в календарі так і стоїть, «Марина (Маргарита)».