Наперекір численних досліджень природи сну, вчені все ще не вирішили ряд питань, пов'язаних з цим процесом. Наприклад, заведено вважати, що спляча людина так глибоко занурена у світ сновидінь, що в реальності просто "відсутня", інформує Ukr.Media.
Однак недавні дослідження показали, добровольці, які знаходилися у фазі глибокого або усвідомленого сну могли чути те, що відбувається навколо них, відповідати на питання і слідувати інструкціям. Явище тут же назвали "інтерактивним сном".
Результати своєї роботи група вчених різних країн опублікувала в журналі Current Biology. Отримавши чітке розуміння, що сплячий може не тільки чути, але і реагувати на голос, вони намірилися продовжити дослідження, які в майбутньому допоможуть краще розуміти значення сну для мозку і лікувати різні порушення.
В якій фазі сну сплячі люди можуть чути і відповідати?
Поки триває сон, мозок людини проходить 2 головні фази, про які свідчать мозкові хвилі:
- фаза нешвидких рухів очей (NREM), розділена на 4 складові;
- фаза швидких рухів очей, або швидкого сну (REM).
Повторюються вони циклічно протягом 90 хвилин, і все починається заново. Сни відвідують нас під час фази швидкого сну, тобто в самому кінці циклу.
"Ми виявили, що сплячі можуть взаємодіяти і спілкуватися з експериментатором в реальному часі, перебуваючи у фазі швидкого сну", — розповів провідний автор роботи Кен Паллер.
Найбільше питань у вчених пов'язано з фазою швидкого руху очей, тому так важливо зрозуміти, завдяки якому механізму сплячий відповідає на питання. Адже ясно одне: для цього знадобиться залучити оперативну пам'ять — і сон тому не перешкода.
Для чого потрібен новий підхід до розуміння сну?
Раніше при спробах зрозуміти, що діється в мозку людини, поки вона спить, вчені стикалися з однією великою проблемою: той хто прокинувся транслює вже спотворені дані про сновидіння, тому що включилася його свідомість. Тепер же, як вважає Кен Паллер, з'явилася можливість ставити питання сплячому, таким чином з'ясовуючи, що він бачить уві сні.
Команду випробовуваних в кількості 36 осіб поділили на 4 групи, щоб випробувати різні методи дослідження усвідомлених сновидінь. Для чистоти експерименту з кожною групою працювали команди з різних установ: Північно-Західного університету, Паризького університету Сорбонна у Франції, Оснабрюкського університету в Німеччині та медичного центру при Університеті Неймегена в Нідерландах.
Під час експерименту до сплячих були прикріплені електроди, щоб відстежити сигнали мозку, але головну інформацію вчені отримували з вербальних відповідей сплячих. Впливаючи спалахами світла або фізичним дотиком, людей просили порахувати, скільки їх було, або ж просто відповісти на ряд односкладових питань.
Об'єднавши і порівнявши результати всіх чотирьох груп, автор дослідження резюмував:
"Попри різні методології дослідження, всі вони демонструють існування двосторонньої взаємодії".
Слід зауважити, що не всі люди, які брали участь в експерименті, знали, що таке усвідомлені сновидіння, і результат їх дуже здивував. Також серед групи був пацієнт з діагнозом нарколепсія (повна нездатність регулювати цикли сну і неспання). Однак всі сплячі змогли тою чи іншою мірою чути і відповідати на нескладні питання по типу «так чи ні», а також слідувати інструкції і реагувати на сенсорні стимули. Частина випробовуваних проявляла реакцію за допомогою скорочення м'язів.
Тепер у вчених є нова база для подальших досліджень в області сновидінь і пам'яті. Це важливо для розуміння ролі сну в житті людини, а значить, і для лікування його відхилень.
