Остання крапля в чаші терпіння Молдови

Країна за останні пару років загрузла в корупції, державні еліти чинять опір будь-яким спробам змінити управління, зробивши держсектор більш відкритим і прозорим.

Незважаючи на те, що три проєвропейські партії Молдови, які утворили Альянс за європейську інтеграцію, завжди підтримували реформи, їх підтримка найчастіше обмежувалася словами. Абсолютно очевидно, що будь-які важливі реформи, як зауважив аналітик Центру європейських досліджень Каміль Цалус, будуть представляти небезпеку для самої влади.

Прем'єр-міністр Молдови, бізнесмен і мільйонер Валерій Стрілець, якого призначили головою уряду в липні 2015 року, так і не продемонстрував бажання боротися з корупцією – однією з ключових бід країни. Оскільки в результаті можуть спливти імена головних бенефіціарів корупції, особливо тих, хто відмовився очистити банківську систему Молдови (або те, що від неї залишилося).

Саме банківський скандал - або, вірніше, масові крадіжки – стали для громадян Молдови останньою краплею. Завдяки шахрайським кредитами та трансфертів в листопаді 2014 року злодії вкрали з трьох банків Молдови $1 млрд.

Серед чиновників ЄС, Світового банку та ЄБРР зріє сумнів: чи хочуть молдавські еліти просувати реформи?

Сказати, що уряд стрімко відреагував на таке злодійство, буде неправдою. Вони ніяк не реагували аж до квітня 2015 року, коли завдяки спікеру парламенту став зрозумілим масштаб завданої шкоди.

Згідно зі звітом, крадіжка оцінюється у 8% ВВП Молдови. Національний банк Молдови втрутився і взяв на себе неплатоспроможні банки. Він влив у них $600 млн, яких у нього не було. Це розширило грошову масу. В результаті злетіла інфляція, і щоб впоратися з дефіцитом, ціни на електроенергію були збільшені на 30%.

В нормальних умовах уряд повинен почати розслідування в спробі очистити банківську систему і фінансовий сектор. Але нічого подібного не зробили. Протягом літа політична система і економіка були практично паралізовані. І новий уряд на чолі зі Стрільцем не приніс полегшення.

Не тільки молдаванам набридла непрозорість і корупція. Міжнародні кредитори і донори Молдови, включно зі Світовим банком та Європейським союзом, підводять підсумки своєї співпраці з молдавськими лідерами.

Після декількох місяців (точніше - навіть після декількох років) спроб переконати політичні еліти Молдови реалізувати основні структурні реформи, Світовий банк прийняв рішення призупинити видачу кредиту в розмірі $45 млн. У липні ЄС заморозив свою фінансову підтримку і програми допомоги, які б склали понад €40 млн ($45 млн) у 2015 році. Це великі гроші для країни, ВВП якої в 2014 році склав $7,9 млрд. З іншого боку, звичайні молдавани не відчували на собі істотних переваг такої допомоги.

Ті, хто остаточно втомився від ендемічної корупції, покинули країну, і знайшли роботу в ЄС. З тих пір як ЄС скасував візові обмеження для Молдови, виїхати до Євросоюзу стало легше.

Ті, хто залишився і не забруднився в політичних іграх, згуртувалися навколо проєвропейської антикорупційної і антиолігархічної організації «Гідність і Правда». Ця створена в квітні громадянська платформа домагається відставки президента Ніколає Тімофті і тих, хто очолюють фінансові інститути країни. Також рух закликає до проведення дострокових парламентських виборів.

Однак парламентські вибори нічого не змінять, якщо не буде розірваний зв'язок між олігархами і політичними елітами. У цьому сенсі Молдова являє собою мікрокосм України, де з початку 90-х нездорові відносини між олігархами, а також національними та місцевими елітами стали на шляху проведення реформ та модернізації державних інститутів.

Саме тому, що Молдова є невеликою країною – її населення становить 3,6 млн осіб, вона повинна мати перевагу в процесі модернізації та завершення трансформації посткомуністичної держави в країну з ринковою економікою. Однак серед чиновників ЄС, Світового банку та ЄБРР зріє сумнів: чи хочуть молдавські еліти просувати реформи?

Лідери «Гідності і Правди» кажуть, що їх рух залишиться громадською ініціативою і не перетвориться на політичну партію. Це чимось нагадує проєвропейський рух Майдану в Україні, в результаті якого колишній президент Віктор Янукович втік з країни в лютому 2014 року. «Гідність і Правда» в Молдові, схоже, також вирішив чинити тиск на еліти з метою реалізації реформ. Їх боротьба тільки почалася.