Чому чоловіки так прагнуть до молоденьких дівчат?

Їм є що сказати на тему того, чому залишившись одні років так до сорока і маючи щось за душею, вони, бажаючи створити відносини, найчастіше зупиняються на молоденьких дівчаток. Наведене нижче — реальна думка реальних живих чоловіків. 

Я багато розмовляю з людьми на особисті і досить-таки закриті теми, передає Ukr.Media. Особливо люблю слухати чоловіків. Їм є що сказати на тему того, чому залишившись одні років так до сорока і маючи щось за душею, вони, бажаючи створити відносини, найчастіше зупиняються на молоденьких дівчаток.

Наведене нижче — реальна думка реальних живих чоловіків. Не одного якогось конкретного чоловіка, а декількох різних.

Дивно, вони буквально слово в слово повторюють один одного!

Справа далеко не в юному тілі і смазливом личку, відсутність дітей, зморшок і інших принад нестримної молодості. Хоча, не будемо заперечувати — це якщо і не плюс стратегічного значення, то, принаймні, приємний бонус.

Справа, в основному, лише...

а) відсутність дешевих понтів;

б) наявності здатності радіти моменту «тут і зараз», цінувати його.

Найчастіше такими якостями володіють саме юні дівчата, і тому на них, у підсумку, вільні або звільнилися чоловіки воліють залишити свій вибір.

У конкретику: найяскравіше дешеві понти зрілих баб видно на відпочинку. Про це, як заведені, товкмачили всі опитані мною чоловіки.

Привези бабу в п'ятизірковий готель і влаштуй круїз по Європі — все не те, не так і, взагалі, вона краще бачила.

Приїхали в Таїланд — їм там пляжі гірше, ніж на Мальдівах, на Мальдівах — нудно, і взагалі, Балі — крутіше.

(З якого переляку Балі крутіше — питання відкрите. Швидше за все, так вважається в колі обмежених провінційних шалашовок з претензією на гламур, з якого дама вже не першої свіжості черпає свої уявлення про світ).

«Я вивіз жінку з донькою і мамою (!) на Філіппіни, і всю дорогу слухав, на якому зразковому пляжу десь в Італії, до якого філліпінські пляжі не дотягують; де ще вони були; який готель бачили «краще», де їли їжу смачнішою.

Вічно незадоволені обличчя, нескінченні порівняння все, що бачать, з тим, де бували вони самі або їхні подружки.

Блін, та й їдь ти в свою Італію, якщо вона так запала в душу і більше ти в цьому світі нічого не хочеш бачити і знати. Одна!» — з досадою розповідав мені товариш N, — «і це стосується не тільки відпочинку і пляжів, а, взагалі, ставлення до життя.

З жінками мого віку дивно складно. Мене не бентежить, що у них є діти, колишні чоловіки і зморшки на обличчі, я не можу з ними спілкуватися із-за багажу з мотлохом спогадів про сорок чотири шлюби, тридцяти тисячах оборотах і життєвих ситуаціях, в яких їм довелося побувати, з яким вони таскаются, як із писаної торбою.

Вічно пхають мені в ніс свій багатий життєвий досвід, стверджуючи, що всі вже бачили і знають. Ніби я нічого не бувалий в життя немовля! Вони абсолютно не здатні відключитися від минулого просто проживати момент «зараз».

Їх нічим не можна здивувати. Здається, до певного віку жінки розучуються радіти життю», — продовжив він.

Ми з ним гуляли вночі по пристані, навколо хлюпотіла тепла прозора вода, в якій я тільки що з насолодою скупалася. По воді доріжками розбігалися вогники від ліхтарів.

— Дивись, яка краса! — щиро я замилувалася.

— Ось я це й мав на увазі, кажучи про нездатність радіти моменту і прагненні все порівнювати.

Більшість жінок і не помітить ніяких вогників, і тут гуляти їм буде не цікаво. І на Мальдівах їм нудно, і в Європі «може бути і краще». Нескінченне порівняння всього зі всім, претензії і гонор.

«Я одружився на Каті, тому що вона не розпещена, на відміну від всіх інших», — заявив мені K.

Прозвучало це досить зухвало. Стала уточнювати, що він має на увазі.

«Я закохався, коли вивіз її з собою на відпочинок», — говорив він, — «це був звичайний Тайланд — нічого особливого, але вона світилася там, як лампочка! Їй все було цікаво, все здорово, вона посміхалася навіть уві сні! Всі інші жінки все типо вже бачили, скрізь бували, все їм нудно, буденно, нічого не цікаво... Я возив колишню дівчину по Європі. У програмі — поїздки на машині по різним країнам, потім круїз на яхті. Вона нічому не раділа, все сприймала як належне, ніби я їй зобов'язаний був все це оплачувати, а потім ще влаштувала дику істерику, коли я відмовився купувати їй сумку від Луї Вьютон — растрезвонила всім друзям, який я мудак. Мені не шкода грошей, просто така поведінка і ставлення вимораживає. У мене тоді було буквально отруєння людиною», — ділився мій знайомий.

А я слухала і згадувала всіх своїх знайомих overтридцатилетних корольов, які — як і описують чоловіки, ходять по життю з дико краще задерті і трохи зморщеним носами, позиціонуючи себе «дорохо і бохато» — тобто всі вже бачили, знають, нічому не удивляющимся і радісними виключно від чогось дико-супер-лухари... Вони вважають, що чим більше претензій виставлять і понтів наженуть — тим більше їм дадуть, хоча, насправді, з-за їх гонору і королівського позиціонування, їх і не вибирають.

Що заважає відкритися моменту і безпосередньо насолоджуватися їм «тут і зараз», всякий раз заново відкриваючи життя, ніби тобі — 18, навіть якщо це давно не так?

А Ви згодні з цим чи вважаєте, що чоловіки просто хочуть повернути свою молодість? А може, хочуть показати іншим чоловікам свій успіх або придбати собі гарну дівчинку, яка нічого не бачила?