Ця пара зробила рішучий крок, продавши всі свої речі, купивши яхту і здійснивши мрію, якою марять багато хто з нас. 12 серпня 2011 року менеджер автосалону Метт і фахівець білінгу Джессіка Джонсон, залишили свої робочі місця і вирушили в морську подорож по різних країнах світу. Джонсони вже відвідали 16 країн, в тому числі Багамські Острови, Ямайку, Кубу і Перу, а їх кіт Джорджі, який вміє і любить плавати подорожує з ними з 2012 року, інформує Ukr.Media.
"У нас було звичайне життя типової американської родини. Спершу ми ходили до школи, потім закінчили коледж, одружилися, купили будинок і почали будувати кар'єру".
"Занадто довго ми проводили всі наші вихідні перед телевізором, ніколи не роблячи нічого продуктивного або приємного. Ми зрозуміли, що це потрібно змінити".
"Це почалося в кінці літа 2007 року, на березі озера Мічиган. Метт дивився на вітрильники, і раптом сказав, як він хотів би коли-небудь також так спробувати.
Він запитав: "Ми можемо мати свій будинок або ж можемо витратити гроші на покупку вітрильника, який варіант тобі подобається більше?"
Врешті-решт ми вирішили, що хочемо провести наші літні місяці на воді.
Ми продали наш будинок у червні 2011 року, коли ми зрозуміли, що хотіли б піти далі і подорожувати не пару місяців, а 4-5 і більше років. У липні ми обоє звільнилися з роботи, продали наші автомобілі і були готові приступити до крейсерського життя.
Також ми взяли з притулку кішку Джорджі у 2012 році, яка подорожує з нами до цих пір.
Продаж всіх своїх речей, в тому числі будинка і автомобілів, дозволив нам накопичити достатньо грошей, щоб профінансувати подорож".
Вони як і раніше отримують грошові кошти та економлять на житло і ресторанах, обідаючи на палубі своєї яхти.
"Я думаю, що вітрильний спорт відкрив новий світ для наших відносин. Навіть якщо ми сваримося і сердимося один на одного, ми повинні продовжувати працювати разом, поки робота не буде зроблена".
Пара з'ясувала, що Джорджі вміє плавати, коли вона плигнула за борт Гранд Кайман. Також вона любить сидіти на палубі і спостерігати за рибою за бортом човна.
"Ми не хотіли стати одними з тих, хто відкладає свою мрію до виходу на пенсію і тими, хто з тієї або іншої причини так і не зміг втілити її у життя. Наше життя були типовою американською мрією: ми ходили до школи, одружилися, купили будинок і стали будувати кар'єру".
"Ми втілили свою мрію в життя і втілюємо її досі".
