Їхала я вранці на роботу, настрій, якщо чесно, паршивий, до того ж я злегка спізнювалася. На другій зупинці в маршрутку зайшов дідусь з паличкою. Він дістав з кишені копійки і почав їх перераховувати. Потім простягнув їх водієві і сказав: «Ось, тримай, я не бачу, вистачає тут чи ні, але мені на наступній вже виходити», інформує Ukr.Media.
Як я зрозуміла, дідусеві все-таки не вистачало на проїзд. І передчуваючи, що водій зараз почне лаятися, я полізла в сумку за своїм гаманцем, щоб оплатити проїзд дідусю. Але тут сталося те, чого я ніяк не очікувала.
Водій маршрутки простягнув руку з грішми і сказав: «Та що ти, бать, візьми! Залиш собі, тим більше, що їхати тобі всього нічого - одну зупинку». Дідуся така реакція водія, м'яко кажучи, здивувала, решту пасажирів теж. Я найчастіше бачу незадоволених і буркотливих маршрутників, а тут така щирість і доброта!
Дідусь забрав свої копійки і тихенько сказав: «Спасибі». Перед тим, як вийти на своїй зупинці, він знову подякував водієві, на що той відповів: «Нема за що! Будь здоров, батьку!».
Здавалося б, що тут такого - нічого особливого не сталося.
Цей випадок вселив у мене надію, що ще не все втрачено, що в цьому світі залишилися добрі люди, здатні на справжні, нехай і маленькі, вчинки. Саме такі «сонячні промінчики» добрих справ висвітлюють нашу сіру буденність і за секунди піднімають настрій.
