Цілих 20 років поліцейські шукали злочинницю, але за допомогою штучного інтелекту їм це вдалося за мить
Штучний інтелект неймовірно швидко відшукав злочинницю, яку поліція не могла знайти 20 років.
Поліцейські не могли знайти злочинницю-втікачку цілих двадцять років, та й навряд чи взагалі знайшли б, якби не комп'ютерні технології. Фотографію дівчини показали штучному інтелекту, якому було зовсім не складно швидко відшукати місце роботи та звичні маршрути жінки. І це не експеримент, а система стеження за людьми, що вже працює, інформує Ukr.Media.
Лао Рончжі і її хлопець Фа Цзиїн, відомі як "китайські Бонні та Клайд", у 1996-1999 роках здійснили кілька жорстоких пограбувань у провінції Цзянсі. Вони вистежували майбутніх жертв, з погрозами грабували та вбивали їх.
Фа поліція затримала у 1999 році під час спроби випросити десять тисяч юанів у родини, яка живе у місті Хефей. Поліція оточила квартиру, і чоловіка поранили у ногу під час штурму. У грудні того ж року його засудили до смертної кари та привели її у виконання.
Чоловік не видав місцеперебування Лао, і її пошуками поліція займалася протягом 20 років, але все було марно до кінця листопада 2019 року. Поліцейські міста Сямінь у південно-східній частині Китаю розшукали жінку, зовні схожу на підозрювану-втікачку, але не самостійно, а завдяки технології "великих даних" — це частина національної системи відеоспостереження з сотнями мільйонів вуличних камер на базі штучного інтелекту.
Після того, як дані Лао внесли до системи, нейромережа виявила її у торгівельному центрі 27 листопада і почала відстежувати шлях її пересування.
Вже наступного дня поліцейські зібрали команду затримання і вирушили до бутіка, де жінка торгувала годинниками.
Вік затриманої збігався з віком Лао — 45 років, але сама жінка називала себе Хонг і говорила, що народилася у місті Нанкін. Проте ДНК-тест дозволив швидко встановити правду — це була Лао Рончжі.
За словами поліцейських, Лао усі ці роки жила під вигаданим ім'ям у різних містах, заробляючи у пабах, клубах і влаштовувалася на випадкові роботи.
У місті Сямінь вона працювала на приятеля — продавала годинники у торгівельному центрі, обвішаному камерами спостереження, що її і згубило.