Жінка 56 років шукала батька, і несподівано він знайшовся сам собою завдяки соцмережі, яка порекомендувала його в друзі

Британка все свідоме життя шукала рідного батька, і ніхто не міг їй допомогти — на безрезультатні пошуки пішло цілих 56 років. Несподівано тато знайшовся сам собою завдяки соцмережі, яка порекомендувала його дочці в друзі. Родичі досі не знають, як це сталося, адже, судячи з профілями, спільного у них мало, але одна версія є, і це вже справжній кіберпанк, інформує Ukr.Media.

Карен Харріс з міста Пенрин, графство Корнуолл, Великобританія, народилася в 1963 році. Її батьками були неодружені підлітки, і в пологовому будинку лікарі порекомендували їм віддати дитину соціальним службам. Так вони й вчинили. Прийомні батьки не стали приховувати від дівчинки правду, і вона була їм вдячна.

Карен любила вітчима з мачухою, але все одно мріяла одного разу знайти справжніх батьків. Зробити це було непросто, але коли їй виповнилося 18 років, соцпрацівниця назвала їй ім'я батька — Тревор Синден. Дівчина думала, що з ім'ям без труднощів знайде батька, однак реальність виявилася більш жорстокою, ніж фантазії.

Жінка змогла з'ясувати лише одне — на початку 60-их Тревор працював електриком. Самостійно знайти тата за цією інформацією їй не вдалося, і тоді вона звернулася в агентство з усиновлення, працівників якого попросила розшукати батьків. Пошуки виявилися дуже довгими, але дівчина не здавалася.

"Якщо ви з прийомної родини, ви просто не відчуваєте себе частиною чогось більшого. Дивлячись на сім'ю, яка виховувала вас, ви дійсно вдячні їй за це, але у вас не виникає відчуття єдності з ними", — розповіла Карен.

Маму Карен відшукали тільки в 1991 році, але вона нічого не знала про долю Тревора.

Жінка зверталася в різні організації, шукала батька самостійно в соціальних мережах і розмовляючи з колишніми працівниками пологового будинку, але все було марно. Йшли роки, проносилися десятиліття, і от Карен виповнилося 56 років. Вона вже почала впадати у відчай і думала, що ніколи не зможе розшукати тата, але раптом у листопаді 2019 року в рекомендованих друзях на своїй сторінці у Facebook вона побачила ім'я — Тревор Синден.

Карен не могла повірити власним очам. Вона відкрила профіль чоловіка і відразу впізнала в його фотографії знайомі риси, вік користувача (72 роки) збігався з вірогідним віком її батька — в 1963 році, коли вона народилася, йому було 16 років.

"Ті, хто усиновлені, можуть зрозуміти, як це, вперше бачити когось як себе в дзеркалі — зі своїми щелепами, очима, підборіддям. Цього не зрозуміти тим, хто ріс зі своїми батьками, вони ніколи не зрозуміють, що такі моменти змінюють погляд на світ, коли ти розумієш, що є хтось, схожий на тебе. Я була неймовірно щаслива знайти його", — розповіла жінка.

Карен не відразу зізналася батькові, що вона його дочка. Але пізніше з'ясувалося, що він теж шукав її, однак йому було ще важче, адже Карен удочерили відразу після народження, і він навіть не знав стать своєї дитини.

"Я сидів на фейсбуці, і несподівано спливло повідомлення від молодої леді, яка сказала, що їй сподобалася моя фотографія. Вона написала:

"Мені подобаються ваші фото з 1960-их".

Мені це лестило. Потім вона прислала своє фото, і я відразу ж помітив її схожість з іншими своїми трьома дочками. Я зрозумів, що вона моя донька ще до того, як вона сказала мені, що намагалася мене знайти. Це було так сюрреалістично. Я хотів розшукати її, але навіть не знав, з чого почати, не знав, моя дитина є хлопчиком або дівчинкою, і поняття не мав, як її звуть, адже відразу після народження вона отримала прізвище своїх прийомних батьків", — сказав чоловік.

Батько і дочка почали спілкуватися. З'ясувалося, що він жив в 350 милях (560 кілометрів) від неї — в графстві Кент. Вони листувалися один з одним кожен день протягом півтора місяця і нарешті зустрілися 17 січня в місті Лайм-Реджис у графстві Дорсет, що як раз знаходиться між Кентом і Корнуоллом. Карен і Тревор зізналися, що у них з'явилося відчуття, ніби знають одне одного все життя. При зустрічі вони так сильно обіймалися, що привернули увагу перехожих. Один навіть пожартував: "Сподіваюся, ви знайомі".

Вони провели разом п'ять днів, гуляючи по пляжу в пошуках черепашок і розмовляючи про все підряд.

"Це так казково, що вона знайшла мене через 56 років. Я просто на сьомому небі від щастя. У неї четверо дітей, тому в мене з'явилися нові онуки. Мені дуже пощастило", — сказав Тревор.

Родичі зізналися, що не уявляють, як фейсбуку вдалося звести їх, адже вони живуть так далеко один від одного, спільних інтересів, якими вони діляться в Мережі, у них мало, та й спільних знайомих в профілях немає. Вони намагалися з'ясувати, як соцмережа підсовує людей в рекомендації та серед іншого почули версію про те, що фейсбук використовує нейромережу для розпізнавання осіб, яка, помітивши схожість між батьком і дочкою, зробила те, чого люди не могли зробити майже шість десятиліть. Вони не знають, правду це, але таке пояснення їм здається логічним.