У своїй повітці чоловік знайшов дуже старий зошит, що виявився історичною цінністю, на якій він непогано заробив

Чоловік знайшов у повітці старий пошарпаний зошит, але замість того, щоб позбутися його, відніс до оцінювачів і правильно зробив. Зошит виявився настільки рідкісним, що у його існування було важко повірити навіть історикам, а сам щасливчик ще й непогано заробив, інформує Ukr.Media.

Житель міста Етволл, графство Дербішир, Великобританія, знайшов у сімейній повітці старий пошарпаний та запорошений пилом зошит, навіть гадки не маючи, що це таке. Судячи з тексту, написаного олівцем, записи були щоденником.

Не ставши вчитуватися у зміст і лише зрозумівши, що мова всередині йде про якийсь військовий конфлікт, чоловік відніс знахідку до оцінювачів. Ті встановили, що записи складено 104 роки тому учасником Першої світової війни і описують події навколо битви біля Сомми, що відбувалася з 1 липня по 18 листопада 1916 року між об'єднаними арміями Британії і Франції та військами Німецької імперії.

Працівники аукціонного будинку Hansons, які здійснювали оцінку, порахували, що за військову реліквію можна виручити від 300 до 400 фунтів стерлінгів. Однак, ледь зошит виставили на торги, як до нього почали проявляти інтерес колекціонери з усього світу. І цей факт зацікавив Адріана Стівенсона, голову аукціонного будинку, який сам збирав щоденники Першої світової протягом 45 років.

Чоловік вивчив зошит особисто і не повірив очам — у щоденнику описувалася практично вся битва біля Сомми від першого її дня.

"Я ніколи не тримав у руках щоденник, який описував би перший день битви, за всі свої 45 років колекціонування. Усвідомлення того, що він протягом десятиліть порошився у повітці, дивовижне. Слава Богові, що його знайшли та зберегли для нащадків", — сказав Стівенсон.

Автором щоденника виявився рядовий британської армії Артур Едвард Діггінс, якому під час битви було лише 20 років. За словами Стівенсона, вже саме існування щоденника є практично неможливим через величезну кількість вбитих під час битви. Зі 120 тисяч військовослужбовців союзників, які брали участь у першій атаці, вже у першу годину загинуло понад 20 тисяч. Один солдат помирав кожні 4,4 секунди, а загальна кількість жертв битви перевищує мільйон людей.

"Той факт, що і щоденник, і солдат вижили, неймовірний, враховуючи цю жахливу статистику", — сказав Адріан.

Перший запис у щоденнику, на обкладинці якого ледь помітний витертий напис "Армія", датований 13-м числом лютого 1916 року, а останній — 11-м жовтня 1916 року.

Описи боїв, у яких він брав участь, Артур перемежовує періодами затишшя і відпочинку від бойових дій, часто згадуючи про якусь Алісу.

"Отримав лист від Аліси, який я ніколи не забуду", — написав Діггінс у щоденнику 11 вересня.

Останній запис у щоденнику здався Стівенсону лякаючим.

"Ну, ми знову на фронті Сомми".

Дослідник подумав, що Артур загинув у цій битві, і почав дізнаватися про його долю, але з'ясувалося, що він був живим протягом усієї Першої світової війни, повернувся додому до Лондона, одружився з тією самою Алісою і завів дітей. Крім того, він виявився далеким родичем чоловіка, який знайшов щоденник.

Власник щоденника й гадки не мав, з ким він пов'язаний, але сказав, що його мати колекціонувала старі родинні реліквії.

У підсумку на торгах, що відбулися 20 березня, щоденник Артура Діггінса продали за 2600 фунтів стерлінгів. На що ці гроші витратять його нащадки — невідомо, самі вони вирішили зберегти свої імена у таємниці.