Кинувши роботу, жінка почала жити на яхті, грошей вона не має, проте її навичкам виживання заздритимуть усі

Кореспондентка кинула роботу і почала жити на своїй маленькій яхті, подорожуючи теплими країнами. Жінка розповіла, як долає шторми, сама ремонтує своє судно і проводить час на самоті. Мінусів дуже багато, але, здається, плюсів значно більше, інформує Ukr.Media.

Сьюзен Сміллі, колишня кореспондентка, розповіла, як прожила три роки у морі. Жінка впевнена, що змінити своє життя і свою поведінку насправді простіше, ніж здається. Три роки тому Сьюзен залишила улюблену роботу, щоб вести більш просте життя на своїй маленькій яхті.

"У підсумку я перетнула Ла-Манш до Франції, пропливла вздовж Атлантичного узбережжя Португалії, у Середземне море, через Іспанію та Італію у Грецію. Це найбільш розмірене життя, яке лише можна собі уявити. Подорожувати у прогулянковому темпі, повністю занурюючись у природу. Я спокійно сплю у відокремлених бухтах, на білих пляжах. Піді мною плавають риби й восьминоги. Я плавала з дельфінами й китами, я прокидалася від тупоту коней, що скачуть галопом пустельними пляжами Південної Італії, та кидала якір біля замків і скель, схожих на собори. Це чарівно і насичено", — пише Сюьзен.

Але у романтичних поневіряннях морями та країнами є й чимало мінусів.

"Недоліки в тому, що у мене мало домашнього комфорту (немає холодильника за температури у сорок градусів), майже немає грошей. Я дуже багато часу проводжу на самоті, іноді я протягом багатьох тижнів у морі".

Попри все це, жінка вважає себе живим підтвердженням того факту, що людині не потрібно багато для щастя. Життя у морі навчило Сьюзен покладатися на свою інтуїцію, адже на її долю випало багато випробувань.

"Страх і його симптоми — паніка і тривога — це нормальна реакція на невизначеність. У моїх подорожах страх допомагав мені залишатися у безпеці, і я навчилася покладатися на інтуїцію — діяти швидко та змінювати плани, коли зловісні хмари сигналізують про насування шторму, або незважаючи на втому, залишатися пильною протягом декількох годин у густому тумані біля скелястого Галісійського узбережжя Іспанії".

Сьюзен чудово проводила час на самоті, а тоді знайшла у собі сили визнати, що їй не вистачає людського контакту. Жінка змогла знайти друзів завдяки сервісу, який допомагає мандрівникам підшукати місце, де можна зупинитися. Після тривалої самотньої зими колишня журналістка прибула до міста Ольбія, Італія. Вона списалася з людьми з сайту і прийшла до них, але замість нічлігу запитала, чи не хоче хтось випити з нею кави. Так у жінки з'явилися друзі, з якими вона підтримує зв'язок через популярні месенджери, а іноді вона подорожує у їх компанії.

"Є величезний комфорт навіть від найменшого людського контакту. Не слід недооцінювати його".

У часи штормів Сьюзен навчилася цінувати час, проведений в ізоляції у замкненому просторі.

"Ти вчишся цінувати свою домівку ще більше, вона здається більш затишною. Ти усвідомлюєш, наскільки дорогоцінне життя на регулярній основі".

Знаходячись окремо від світу, жінка навчилася долати й нудьгу. Готування їжі здається їй відмінним заспокійливим засобом. Вона проводить дозвілля, милуючись хмарами, читає книгу або пише щось. Також Сьюзен вирощує у себе на яхті трави. Щоб тримати себе у формі, жінка регулярно тренується і робить розтяжку.

Життя моряка навчило колишню журналістку багато чому. Вона сама вміє доглядати за двигуном яхти, а також лагодити туалет. Крім того, вона ретельно стежить за тим, щоб у неї була недорога і поживна їжа, яка не псується дуже швидко.

"Я дізналася, що без холодильника добре зберігаються капуста, баклажани, кабачки, йогурт, яйця. Оскільки улюблені продукти стають важкодоступними, я пристосовуюся. У Італії мені дуже не вистачало грецького йогурту, а потім я зрозуміла, як його зробити. Те ж саме і з маслом".

Одного разу, застрягши у португальському селі Кулатра з вантажем риби, жінка зрозуміла, що може засолити її і отримати білкову їжу на наступні кілька тижнів. Не маючи можливості сходити до магазину і сумуючи за звичайним хлібом, Сьюзен почала сама готувати коржі у себе на яхті.

"Я веду дивний щоденник про те, наскільки мало грошей я витрачаю — приємніше записувати все у нього, ніж витрачати гроші".

Жінка визнає, що у своєму минулому житті вона була дуже непрактичною, але життя у морі дозволило дізнатися про себе багато нового.

"Вміння долати шторми й лагодити речі — це те, що мене у собі вразило".

Закинувши роботу і майже відмовившись від контактів із цивілізацією, Сьюзен стала щасливою.