Нафтовий джекпот: чому Перська затока залита нафтою, а інші — ні

Дивлюся я на ці нескінченні новини з Близького Сходу. Енергетичні кризи, конфлікти, торги. А суть до банального проста: на 3% земної поверхні лежить половина світових запасів нафти і 40% газу, інформує Ukr.Media.

Жодної конспірології. Суто геологічна аномалія.

Поки десь у Сибіру чи Північному морі вигризають кожен барель, на Близькому Сході одна свердловина дає в два-п'ять разів більше нафти. Там понад 30 суперродовищ. Кожне — від 5 мільярдів барелів. Для розуміння масштабу: це коли ти встромляєш палицю в землю, а звідти б'є фонтан грошей.

Як так вийшло?

Усе почалося з мертвого планктону. Порода вважається придатною для нафтовидобутку, якщо в ній є хоча б 2% органіки. У Перській затоці є пласти, де її до 13%. Це буквально кладовище доісторичної біомаси, яке 35 мільйонів років тому затисло між Аравійською та Євразійською тектонічними плитами.

Плити зіткнулися. З боку Ірану породу зім'яло в гори Загрос. Утворилися гігантські складки та тріщини — ідеальні природні пастки для нафти. З аравійського боку порода не ламалася, а вигнулася величезними жорсткими куполами на сотні квадратних кілометрів.

Під усім цим органіка опинилася на глибині з ідеальним тиском і температурою. Вийшла гігантська природна скороварка.

Додайте сюди пористий вапняк. Він працює як губка, через яку нафта і газ течуть швидко і без зайвого спротиву. У Саудівській Аравії є родовище Гавар — це 70 мільярдів барелів. У Катару з Іраном спільне газове поле, за енергією еквівалентне 200 мільярдам барелів нафти. Нічого подібного на планеті більше не існує.

І якщо ви думаєте, що вони там скоро висохнуть і заспокояться — розчарую. Геологи кажуть, що в надрах регіону ховається ще під 86 мільярдів барелів нерозвіданої нафти та купа газу. Більше того, місцеві тільки зараз починають придивлятися до фрекінгу та горизонтального буріння, на яких свого часу виїхали Штати.

Тож цей шматок пустелі ще довго буде тримати світову економіку за горло. Чисті гроші, нічого особистого.