Щорічний біль та смуток багатьох автовласників у холодну пору року — вічно забиті снігом ніші коліс. З часом він перетворюється на льодові брили. Автомобілісти усвідомлюють, що такі нарости, як мінімум, не корисні для технічного здоров'я автомобіля, інформує Ukr.Media.
Іноді крижані "сталактити" виростають до таких значних розмірів, що "з'їдають" майже весь просвіт між порогом кузова авто і поверхнею дороги. У момент проїзду через якусь нерівність льодяник б'ється об асфальт і нерідко передає частину енергії зіткнення безпосередньо на кузов. При цьому він, звісно, ламається, але і деформує метал. Це, зрозуміло, не таке часте явище. Але серйозний страх за збереження лакофарбового покриття порогів у багатьох автовласників воно викликає серйозний.
Хоча набагато реальніша проблема від снігу, що набився в колісну арку, і льоду пов'язана не з цим. Пошкоджені пильовики кульових опор або підвищене зношування покришок — набагато більш поширені наслідки "відкладень" замерзлої води. На перший погляд, боротися із описаним явищем практично неможливо. Не будеш же зупинятись на кожному кілометрі і вибивати сніг з колісних ніш!
Однак раніше, коли великою популярністю користувалися пластикові підкрилки, проблема налипання снігу з-під коліс була значно більш нагальною. Оскільки сніг міг там застрягти і під час руху просто відірвати підкрилок. Який, якщо хтось не знав, кріпився до металу крил за допомогою саморізів! Вони залишали після себе проникні отвори в кузові, які відразу починали кородувати в умовах безперервного "купання" в розчині протиожеледних реагентів.
Потрібно було якесь рішення, що запобігало чи хоча б сильно зменшувало налипання снігу в колісних нішах. Наприклад — покрити підкрилки чимось водовідштовхуючим. Гаражний варіант з'явився досить швидко. Наливали близько літра будь-якого бензину у банку, яку можна було досить герметично закупорити. Брали зовсім звичайну свічку та подрібнювали її (наприклад, перетворювали її на стружку за допомогою ручної кухонної терки). Отриманий стеариновий "порошок" засипали у банку з пальним і залишали на кілька днів у теплому приміщенні.
Періодично ємність струшували — щоб екс-свічка активніше розчинялася. В принципі, замість бензину можна взяти будь-який побутовий органічний розчинник, який є під рукою. Скажімо, ацетон. Коли свічка повністю розчинялася, у сухому гаражі відмивали від бруду колісні арки, просушували, а потім пензлем промазували їх свічковим розчином. Бензин випаровувався, а парафін свічки залишався на підкриллі. І згодом перешкоджав прилипанню снігу. Періодично таку обробку повторювали.
Вищенаведений рецепт не потребує спеціальних навичок та обладнання. І зараз ним можна скористатися з не меншим успіхом. Для цього рекомендується заїхати на мийку, розташовану в теплому підземному паркінгу, помити машину і дочекавшись висихання колісних арок обробити їх сумішшю бензину і свічкового парафіну.
