IQ — лише другорядний фактор успіху, що ж відрізняє низькооплачуваних людей від високооплачуваних

Наскільки майбутній успіх дитини визначається природним інтелектом? Економіст Джеймс Хекман каже, що все зовсім не так, як думає більшість людей, інформує Ukr.Media.

Він любить опитувати освічених, але не вчених, політиків або членів уряду людей, щоб визначити, як взаємопов'язані між собою їх дохід і IQ.

«Більшість припускає, що цей зв'язок дуже сильний: деякі називають цифри близько 25%, інші — навіть 50%», — говорить учений.

Але реальні дані свідчать про набагато менший вплив: всього близько 1-2%!!!

Але якщо IQ — лише другорядний фактор успіху, що ж відрізняє низькооплачуваних людей від високооплачуваних? Як кажуть: «Якщо ти такий розумний, то чому ти такий бідний?»

Наука не дає остаточної відповіді, хоча, звичайно, везіння грає свою роль. Крім фортуни і інтелекту, ще один ключовий фактор — особистісні характеристики, йдеться в статті Хекмана у співавторстві з Національною академією наук. Він виявив, що фінансовий успіх пов'язаний із такими особистісними якостями, як чесність, працьовитість, наполегливість і самодисципліна.

Щоб прийти до цього висновку, він і його колеги вивчали чотири різні групи даних, які включали IQ-оцінки, стандартизовані результати тестів, шкільні оцінки і оцінки особистості тисяч людей з Великобританії, США та Нідерландів. У вибраних з цих груп конкретних індивідів протягом десятиліть відстежували не тільки дохід, але і судимості, індекс маси тіла та інформацію про задоволеність життям.

Дослідження показало, що шкільні оцінки і результати тестів були набагато показовіші в пророкуванні майбутнього успіху, ніж просто бали IQ.

Це може здатися дивним: зрештою, хіба вони вимірюють не одне і те ж? Не зовсім. Оцінки відображають не тільки інтелект, але й те, що Хекман називає «некогнітивними навичками»: наполегливість, допитливість, вміння співпрацювати, відповідальність. В меншій мірі те ж саме можна сказати про результати тестів.

Одним словом, особистісні якості мають величезне значення!

Хекман, який одержав Нобелівську премію по економіці у 2000 році, вважає, що успіх залежить не тільки від вроджених здібностей, але і від придбаних навичок. Його власне дослідження передбачає, що втручання в дитинстві може бути дуже ефективним і що відповідальність більш корисна, ніж IQ. Відкритість — риса, яка включає в себе допитливість, — також корелює з високими оцінками й результатами тестів.

Зрозуміло, інтелект теж має значення. Людина з IQ 70 буде не в змозі зробити речі, які легкі для людини з IQ 190. Але Хекман каже, що багато людей не можуть пробитися на ринок праці, тому що їм не вистачає навичок, які не виміряти тестами на інтелект.

Вони не розуміють, як правильно поводитися на співбесіді. Вони можуть запізнюватись або неправильно одягатися. Або на роботі вони роблять необхідний мінімум і демонструють, що не збираються робити більше.

Хекман і його колеги вважають, що подібні навички можна викладати в школах. Так, вроджений інтелект дає деяку перевагу — але це не означає, що не можна добрати знаннями того, що недодала генетика.