Землиця сира: як визначити тип ґрунту та підвищити родючість на ділянці. Визначити тип можна самостійно та без зайвого клопоту.

Які бувають ґрунти?

Ті, хто коли-небудь копав грядки на дачі, швидко розберуться в цьому питанні. Найбільш сприятлива для рослин зерниста структура ґрунту, коли її частки зліплені в грудки 1-10 мм, такий ґрунт добре вбирає вологу. У ньому багато повітря, завдяки чому коріння добре проникає всередину. Щоб зберегти зернистість ґрунту, рекомендується вносити в нього перегній, інформує Ukr.Media.

Важкі ґрунти з щільною структурою, що містять багато глини, не такі хороші для росту рослин. Вони майже не пропускають воду, в них важко проникають корені саджанців. Після рясних дощів або при поливі сильним струменем, вода розбиває грудочки ґрунту і він «запливає». Після висихання на поверхні утворюється кірка, яку неодмінно рекомендується розпушувати.

Глинисті ґрунти називають «важкими». Вони холодні, їх як правило, важко обробляти — при перекопуванні утворюються великі грудки, які важко розбивати. Водночас такі ґрунти добре утримують поживні речовини.

Також не занадто гарна для рослин пилова структура ґрунту. Це сипка земля, окремі частки якої зліплені в грудки. Коріння рослин в ній тримається погано, а вода надходить у нижні шари, несучи з собою поживні речовини.

Піщані ґрунти відрізняються вмістом піску і невеликою часткою гумусу. Зазвичай такі ґрунти називають легкими. В них багато повітря, але, оскільки вони слабко утримують вологу, доводиться частіше проводити полив.

Більшість плодових і ягідних рослин надають перевагу супіщаному і суглинистому родючим ґрунтам, оскільки вони затримують воду і добре затримують поживні речовини. Їх легко обробляти, вони швидко стають сухими після дощу, на них не утворюється кірка. Якщо ґрунти піщані, глинисті та торф'яні, їх можна поліпшити, збільшивши вміст гумусу.

При затяжних дощах рослини на важких глинистих ґрунтах страждають від надлишку вологи і нестачі кисню. Особливо чутливі до цього вишня, малина і полуниця.

Як визначити, який у вас ґрунт?

Візьміть зразки ґрунту з глибини 20 см. Змішавши їх, відкладіть три чайні ложки ґрунту, додайте трохи води і розімніть їх до стану тіста. Якщо вийде скачати кульку, але вона не розкачується в шнур — ґрунт супіщаний. Якщо з кульки можна зробити шнур, але не можна зімкнути кільце — ґрунт суглинистий, якщо ж кільце вийде — ґрунт глинистий.

Гумус — верхній шар ґрунту, його основна органічна речовина, що містить поживні речовини, необхідні рослинам. Гумус складає 85-90% органічної речовини ґрунту і є важливим критерієм при оцінці його родючості.

Як поліпшити ґрунт у своєму саду?

Щоб поліпшити важкі суглинні ґрунти, їх глибоко перекопують і вносять великі дози мінеральних і органічних добрив. Щоб глинисті і суглинні ґрунти стали рихлими, в них додають пісок і тирсу з 40-50 і 10-15 кг у розрахунку на 1 кв. м і перекопують лопатою.

Як це робиться?

  1. Ділянку, підготовлена для посадки плодових дерев і чагарників, розбивають на смуги шириною до 80 см завдовжки по ширині ділянки.
  2. По першій смузі викопують канаву на глибину 2-х штиків лопати, відкидаючи ґрунт у бік. Потім поруч копають іншу канаву і перекидають ґрунт в першу. Ґрунт (глину) змішують з піском, органічними і мінеральними добривами з розрахунку на 1 кв. м.: гній, перегній або компост — 10-12 кг, фосфоритне борошно — 100-120 г, хлористий калій — 40-50 г, вапно — 600-800 г.
  3. Потім поруч копають другу канаву і таким чином опрацьовують ґрунт всієї ділянки.

Поліпшення піщаних ґрунтів досягається глибоким перекопуванням (технологія та ж) з внесенням на 1 кв. м.: глини — 50 кг, органічних добрив (гною, компосту, торфу, перегною) — 10-12 кг, вапна — 500-800 г (залежно від ступеня кислотності), фосфоритного борошна — 60-70 г, хлористого калію — 30-40 г.