У дітей дуже тендітний мозок. Якщо 10-річний Джиммі вдариться головою об бетон, то його пошкодження будуть набагато серйозніші і небезпечніші, ніж подібна травма у його 35-річного батька, інформує Ukr.Media.
В основному ми інстинктивно розуміємо всю небезпеку і намагаємося вберегти своїх дочок і синів. Але, на жаль, при цьому часто забуваємо про те, що мозку дитини можна нанести не тільки фізичну шкоду, але і психічну.
Дитячі психологи порівнюють мозок дитини з м'яким і піддатливим пластиліном. Тому різкі слова, на які папа Джиммі просто відмахнеться, можуть поранити його сина настільки, що він буде пам'ятати про них довгі роки.
Такі, на перші погляд, абсолютно нешкідливі слова можуть вплинути на його психологічний розвиток і позначатися потім протягом усього життя.
«Ти занадто чутливий»
Психологи кажуть, що багато дітей просто народжуються з більш тонко налаштованою нервовою системою. В результаті вони миттєво і дуже різко реагують на все, що відбувається навколо них. І батьки роблять величезну помилку, коли намагаються боротися або критикувати за надмірну чутливість.
Це призводить до того, що змінюється «хімія в мозку» і діти стають більш «товстошкірими». Вони вже не можуть співчувати іншим, черствіють. Зрештою, це ж ви їм сказали, що емоції — це зайве. Так чому вони повинні звертати увагу на те, що відчувають інші люди?
Дитячий психолог Елеонора Баше закликає батьків прислухатися до емоцій і почуттів дитини, навіть якщо вони вам здаються незрозумілими і позбавленими логіки.
«Це життя»
Коли ваш син або дочка приходить додому засмученими, тому що з ними не захотіли танцювати на шкільному вечорі, виникає спокуса з висоти прожитих років авторитетно сказати: «Це життя». Тим самим ви хочете сказати дитині, що її досвід не є чимось унікальним, всі через це проходили, і ніхто не помер.
25-річному хлопцю або дівчині, можливо, при тих же обставинах це буде доречно сказати. Але мозок дитини ще на фізичному рівні не може усвідомити той факт, що її досвід нічим не примітний і ніяк не унікальний. Тому коли малюк чує слова «Це життя», то відчуває себе винуватим, розчарованим і розгубленим.
Натомість ви повинні підтримати його і заохочувати бути більш наполегливим.
«Тому що я так сказав(-а)»
Ось як це відбувається. Маленький Джиммі відмовлявся спати в належний час, хоч вже досить пізно. Пояснює, що ще не хоче спати, і чому повинен лягати в ліжечко. На що мама йому відповідає: «Ти хочеш знати чому? Тому що я так сказала».
Це жахлива відповідь. Чесне слово. Вона негайно викликає у дітей бурю обурення, тому що їм намагаються нав'язати якусь догму — «Повинен, і все тут». Це неминуче призведе до вашого протистояння в майбутньому, коли дитина навчиться сама знаходити відповіді на свої питання без батьків.
«Як же відповісти на це питання?» — запитаєте ви. Дуже просто: ваше пояснення повинно базуватися на логіці, а не на авторитетному затвердження і роздачі команд. Це допоможе дитині зрозуміти, що батько — прав, і не слід протестувати.
«Закрий рот»
Діти з дуже раннього віку розуміють, що фраза «Закрий рот» — образлива. І давайте скажемо собі правду: останні люди, від яких вони очікують образи — це їхні батьки. Так чому ж ми розкидаємося цими словами щодо найдорожчої людини на Землі — нашої дитини?
Так, ймовірно, що ви втомлені, роздратовані. Таке трапляється. А ваш син не припиняє наспівувати цю дурну пісеньку з серіалу. Це дійсно дратує. Але замість того, щоб грубо «закривати дитині рот», постарайтеся спокійно пояснити, що у вас був важкий день, ви втомилися, і якби він подарував кілька хвилин тиші — ви були б вдячні.
А ще краще виділити якийсь час, щоб дитина досхочу набавилася, а потім сказати: «Все, час «Тс», зменшуємо звук!»
