Пасивна агресія: як вона проявляється у стосунках з родичами

Кожен, напевно, бував у ситуації під час спілкування з іншою людиною, коли вона ніби не каже нічого поганого і навіть посміхається, а почуваєшся так, наче на тебе вилили відро помиїв. Часом, на жаль, це може траплятися при контакті з родичами. Вони, звісно, не бажають зла і виявляють турботу, але при зустрічі з ними хочеться втекти подалі й якнайшвидше, щоб не витрачати нервові клітини, інформує Ukr.Media.

Пасивна агресія — це тонкий спосіб вираження негативних почуттів, який часто зустрічається у спілкуванні, особливо в сімейних стосунках. Вона може стати серйозною перешкодою для здорового спілкування між близькими людьми..

Саркастичні коментарі

Один з найяскравіших ознак пасивної агресії — це використання сарказму. На сімейних посиденьках це може виражатися у вигляді уїдливих зауважень, які на перший погляд здаються жартами. Наприклад, якщо бабуся каже дорослому онуку: "Ну звісно, ти завжди знаєш краще", це може бути не просто зауваженням, а прихованим докором або виразом несхвалення його рішень.

Ігнорування

Ще одна часта форма пасивної агресії. Коли родичі навмисно ігнорують вашу присутність, ваші запитання чи емоції, це створює відчуття знедоленості та посилює напруженість у стосунках. Наприклад, мати не відповідає на повідомлення або дзвінки, тому що скривджена на вас за те, що ви сказали щось не так на останній сімейній вечері.

Суперечливі дії

Родичі можуть говорити одне, а робити інше. Наприклад, батько обіцяє допомогти вам із ремонтом, але постійно знаходить відмовки, щоб не робити цього. Це не тільки заважає вашим планам, а й породжує розчарування та недовіру.

Відкладені відповіді чи дії

Затримка відповідей чи виконання обіцянок без видимої причини також є формою пасивної агресії. Це може виражатися в тому, що ваш брат довго не відповідає на ваші електронні листи з сімейних питань, що змушує вас брати на себе більше зобов'язань та рішень, а йому дозволяє уникати відповідальності.

Приховані закиди

Часто пасивно-агресивні люди використовують приховані закиди замість відкритого вираження своїх почуттів. Наприклад, ваша тітка може говорити вам: "Напевно, ти занадто зайнятий, щоб відвідати бабусю", маючи на увазі, що ви не приділяєте достатньо часу сім'ї.

Що робити у таких випадках?

Боротьба з пасивною агресією потребує терпіння та відкритості у спілкуванні. Важливо говорити про свої почуття «я-повідомленнями», чесно та спокійно, вказуючи на конкретні приклади поведінки, які вас турбують, без звинувачень та критики. Задавайте питання, щоб зрозуміти мотиви іншої людини, і висловлюйте свої очікування щодо змін у поведінці. Це допоможе створити атмосферу взаєморозуміння та знизити рівень напруженості, дозволяючи обом сторонам почуватися почутими та поважними.