П'ять найбільш спірних питань у відносинах Євросоюзу та Росії

На саміті ЄС - Росія у вівторок, 28 січня, в Брюсселі президентові Путіну належить обговорити з керівництвом Євросоюзу широкий спектр тем - від зовнішньої політики до торгових зв'язків. Зробити це вони мають намір всього за дві з невеликим години. Нинішня зустріч - одна з найкоротших в історії аналогічних самітів.

Її програма була зведена до мінімуму за взаємною домовленістю, запевняють у Брюсселі. Скорочено і число переговірників. За словами дипломатів, більш закритий формат зустрічі дозволить лідерам ЄС і Росії відверто поговорити про наболілі питання. Вибрані основні спірні моменти у відносинах Брюсселя та Москви.

Вплив на пострадянському просторі

Одним з ключових протиріч залишається політика щодо колишніх радянських республік. У відповідь на звучну з боку Москви критику ініціативи ЄС " Східне партнерство" багато європейських політиків вказують на імперські амбіції Кремля, звинувачуючи його в спробах чинити тиск на найближчих сусідів.

Програма "Східне партнерство " діє з 2009 року і передбачає підтримку демократичних реформ в країнах-учасницях - Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдові і на Україні, їх поступове економічне зближення з ЄС, хоча і не має на увазі подальшого членства.

Москва розвиває власний інтеграційний проект - Митний, а згодом Євразійський союз. При цьому російська влада неодноразово попереджала сусідні країни про те, що асоціація з ЄС може негативно відбитися на їхніх торговельних зв'язках з Москвою. У вересні 2013 року президент Володимир Путін заявив, що Росія буде приймати обмежувальні заходи для захисту свого ринку, якщо після асоціації з ЄС на нього ринуть товари з країн СНД, нібито видавлювальні продукцією європейських конкурентів. Від досягнутих раніше домовленостей з ЄС відмовилися Україна і Вірменія. Єреван вже заявив про намір приєднатися до Митного союзу.

Візові питання

Російська сторона покладала великі надії на черговий саміт, розраховуючи на ньому підписати угоду про полегшення візового режиму з країнами ЄС. Однак напередодні зустрічі в Брюсселі з'ясувалося, що європейські партнери зажадали додаткових консультацій по вже, як запевняє Москва, готовій угоді. В якості однієї з перешкод для полегшення візового режиму Брюссель називав вимогу Росії надавати персональні дані авіапасажирів з Європи. Очікується, що тепер документ може бути підписаний на зустрічі лідерів Росії та ЄС у червні 2014 року.

Росія також розраховує цього року почати переговори щодо угоди про повне скасування віз. Однак у Брюсселі чітко дають зрозуміти, що безвізовий режим - це віддалена перспектива. Як йдеться в представленій в кінці грудня доповіді Єврокомісії, для його встановлення Росії необхідно усунути ряд проблем, в тому числі у сфері прав людини, контролю за міграцією та в боротьбі з корупцією.

Російський МЗС неодноразово критикував позицію ЄС з візових питань. Глава відомства Сергій Лавров вважає, що Брюссель навмисно затягує роботу, вважаючи політично недоцільним полегшити візові формальності з Росією раніше, ніж з країнами " Східного партнерства".

Нова базова угода

Нова Угода про партнерство і співробітництво між ЄС і Росією покликана замінити документ, який набув чинності в 1997 році. Термін дії цього договору закінчився в 2007 році. За умовами угоди, вона автоматично продовжується щороку, поки ЄС та Росія не затвердили новий документ.

Переговори з цього питання почалися в 2008 році, проте ще далекі від завершення. Москва очікує, що новий, 13 раунд переговорів відбудеться відразу після саміту 28 січня. При цьому Євросоюз хотів би бачити частиною нового договору подальшу лібералізацію торгівлі. Торговельні відносини сторін у ряді галузей ускладнилися після вступу Росії до СОТ в серпні 2012 року.

ЄС критикував заходи Москви щодо захисту внутрішнього ринку : введення утилізаційного збору на автомобілі, заборона імпорту живих свиней і підвищення ввізних мит на вантажівки з ряду європейських країн. За даними незалежної моніторингової служби Global Trade Alert, оприлюдненими в грудні, в 2013 році Росія ввела більше протекціоністських заходів, ніж будь-яка інша країна.

Транссибірські роялті

З радянських часів іноземні компанії платять "Аерофлоту" збір за право прольоту над територією Сибіру. Згідно з оцінками експертів, ця сума може становити від 200 до 500 мільйонів доларів на рік.

Європейські авіакомпанії вимагають відміни платежів, які становлять для них значні витрати. Росія обіцяла скасувати роялті з 1 січня 2014 року, але змінила позицію після рішення ЄС ввести плату за викид парникових газів літаками, які пролітали над його територією.

У четвер, 16 січня, ЄС і Росія обговорили зміну системи оплати, однак про результати переговорів не повідомлялося. У російському міністерстві транспорту в понеділок вранці, 27 січня, не змогли оперативно прокоментувати, чи були збережені платежі.

Надання даних авіапасажирів

Росія планувала з 1 липня 2013 року ввести нові правила, згідно з якими європейські авіакомпанії, що здійснюють перевезення територією країни, повинні надавати Москві персональні дані пасажирів. В ЄС заявили, що вимога суперечить європейському законодавству.

У підсумку Москва погодилася відкласти введення нових правил. Представник Європейського Союзу в Росії Вігаудас Ушацкас заявив в інтерв'ю , що у вирішенні питання "прогрес є" : вимога Москви з надання даних має бути прописана в двосторонньому договорі.